Завдяки новітнім препаратам онкологію колись переведуть у звичайні хронічні захворювання

Таргетні препарати діють лише на пухлину, не отруюючи організм

Щороку від злоякісних пухлин умирають близько 150 тисяч українців. Вивести онкологію з розряду смертельних недуг можуть таргетні препарати, визнані світовою медициною "золотим стандартом" у лікуванні багатьох видів раку, вважає заслужений лікар України, головний онколог Черкаської області Віктор Парамонов, 51 рік

– "Золотим стандартом" нази­вають новий і надзвичайно резуль­тативний метод, який уже пройшов випробування на тисячах ­людей. Таргетні препарати нині є найновішими у світі ліками від раку, хоча перші їх види з'явилися близько 30 років тому. В цьому немає нічого дивного: розробка й випробування нових медикаментів тривають десятиліття. Поява саме таргетних препаратів кардинально змінила ситуацію в онкології. Коли я починав працювати, то хворі, наприклад, з лімфомою більше двох-трьох років не жили. Зараз, завдяки таргетним препаратам, цю недугу можна вилікувати. Цю терапію без перебільшення називають революційним методом лікування пухлин.

Чим він відрізняється від традиційної хіміотерапії?

– Препарати хіміотерапії руйнують ДНК клітин організму. ­Хворому підбирають дозу, від якої ракові клітини мають ­умерти, але здорові також інтоксикуються. Тому після хімії людина страждає від різних ускладнень: знижується імунітет, випадає волосся, нудить. Таргетні препарати діють лише на уражені раком клітини. ­Вистрілюють по них, як по мішенях. Таргет з англійської – мішень. У більшості випадків ракові клітини потім не відновлюються.

Розкажіть, як діють таргетні препарати.

– Препарат знаходить не лише пухлину, а й окремі ракові клітини, розкидані в організмі. ­Речовина може діяти навіть на ті мікрометастази, які не визначає діагностика. Здорові клітини таргетні препарати оминають. Тому лікування проходить без інтокси­кації. Хворі переносять терапію значно легше. ­Пацієнт не мліє, його не нудить.

Ці препарати суттєво збільшують шанс на одужання?

– Недавно в Черкасах високого чиновника нагороджували орденом за заслуги. Три роки тому він лікував у нас лімфому четвертої стадії таргетними препаратами. Без них я навіть не міг гарантувати, що він виживе, – не те що працюватиме. А він у ­чудовій формі! Рак лімфопроліферативної системи, як у нього, це не пухлина в одному місці, яку ­можна ­оперувати чи опромінити. ­Вона вражає всю систему одразу. Саме таргетні препарати лікують такі види лімфом, навіть при третій та четвертій стадіях хвороби.

Стосовно яких онкологічних ­недуг ця терапія дає найкращі ­результати?

– Сучасна медицина персоналі­зована. Наприклад, розрізняють чотири підвиди раку грудей, для кожного є своє лікування. ­Арсенал таргетних препаратів постійно зростає, і працюють вони при різних видах та локалі­заціях раку. Особливо результативні вони, коли йдеться про рак лімфопроліферативної системи. При цій недузі у білих клітин ­крові – лімфоцитів – відбувається збій природної програми, і вони починають невпинно ділитися й накопичуватися в різних органах та системах. Здебільшого, в лімфовузлах. Саме завдяки таргетним препаратам лімфоми поступово переходять із розряду смертельних недуг у цілком виліковні. Взагалі, колись онкологічні хвороби переведуть до переліку звичайних хронічних захворювань – навіть менш складних, ніж кардіологічні.

Українським пацієнтам таргетні препарати доступні?

– В Україні зареєстровані майже всі їхні різновиди. Але тут ними мало лікують, бо вони дорогі. Одна ін'єкція при лікуванні лімфоми коштує понад 20 тисяч гривень. Є хворий, лікар знає, що може його вилікувати – але немає 100–200 тисяч гривень на ліки. Шкода, що відсутня ­державна програма, яка забезпечила би таких пацієнтів новітніми, але недешевими препаратами. У світі таке лікування може гарантувати страхова медицина. До неї долучаються бюджети різних рівнів й благодійні фонди. У нас ­обов'язкове медичне страхування відсутнє, а державна підтримка поки що невелика. Пацієнти змушені самі шукати вихід із ситуації.

ВСЕУКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

"Асоціація допомоги інвалідам та пацієнтам з хронічними

лімфопроліферативними захворюваннями"

Благодійний внесок на рахунок Асоціації:

ВГО "АПІПХЛПЗ"

ЄДРПОУ 34585385

р/р 2600765852 в "Райффайзен банк Аваль" МФО 380805

Неприбуткова організація. Не платник ПДВ.

Призначення платежу – "Благодійний внесок".

Сайт Асоціації:

www.lumpho.com.ua.

Наталія Бобко народила здорову дитину й вилікувала рак

У львів'янки Наталі Бобко, 34 роки, виявили рак на третьому місяці вагітності. Лікарі ­радили робити аборт.

– Мені було 31 рік, я завагітніла першою дитиною, довго її чекала, а лікарі категорично забороняли народжувати. У мене виявили лімфому, яка розвивається швидко й непередбачувано. Чотири рази перевіряла діагноз. Була готова навіть до хіміотерапії. Але плід міг загинути або дитина народилася б із якимись вадами. Я знайшла лікаря, яка погодилася лікувати мене, не перериваючи вагітність. ­Замість хімії на початку лікування мені порадили променеву терапію – коли промінь вбиває пухлину, але не отруює весь організм.

На 32-му тижні вагітності Наталі зробили кесарів розтин. ­Вирішили не ризикувати – не чекати дев'ять місяців, щоб породілля могла швидше розпочати лікуватися від раку. ­Дитина народилася здоровою. Через місяць після пологів жінка пройшла вісім курсів лікування таргетними препаратами, витративши на це приблизно 200 тис. грн. ­Гроші їй давали родичі, друзі, просто небайдужі люди – коли дізнавалися, в яку біду вона потрапила. Самостійно Наталя Бобко не змогла би зібрати такої суми. Зараз її дитині вже 3 роки, дівчинка дуже схожа на матір.

– Моя донечка мене врятувала, – каже Наталя Бобко.

Закупили ліків на п'ять мільйонів гривень, а треба на 400

Аномалії в лімфатичній системі ще 1832 року класифікував британський науковець Томас Ходжкін. Після цього хвороби поділили на "ходжкінські" й "неходжкінські". На так звану неходжкінську лімфому, яку виліковують таргетні препарати, в Україні хворіють понад 5 тис. людей. Для ­їхнього лікування потрібно приблизно 400 млн грн. Один курс терапії коштує 20 тис. грн, результативне лікування одного ­пацієнта ­обходиться в 200 тис.

– Українські хворі ­залишаються сам на сам зі своїм діагнозом. Вони мусять думати, де ­взяти кошти на лікування, – ­зазначає голова ГО "Асоціації допомоги ­пацієнтам та інвалідам з ­лімфо­проліферативними захворю­ваннями" Валентина Юрчишина. – Багато хто через брак коштів просто припиняє лікуватися й іде додому помирати.

– Зараз розробляють державну пілотну програму, в якій візьмуть участь чотири інститути Національної медичної академії, – каже головний гематолог МОЗ, професор Василь Новак, 62 роки. – Частину коштів спрямують у регіони. Для початку там зможуть отримати лікування одна-двоє людей. Поки що ми закупили таргетних препаратів для лікування неходжкінської лімфоми майже на 5 мільйонів гривень. ­Заплановані ще дві закупки по 20 мільйонів.

×