30-річна Марина Лоїк із Вінниці комплексує через малі груди. Має перший розмір:

– У восьмому класі проходили медогляд. Лікар торкає груди, питає, чи не болять, а однокласниця Поліна каже: "Та чому там боліти, то ж прищі". Усі почали сміятися, а мені так соромно було.

Ліфчика до того часу не носила, мама навіть не хотіла купувати. Казала одягати майку, але ж так образливо – усі носять, а в мене нема. Перший бюст купила собі ­перед ­дев'ятим класом. Узяла на два розміри більший, з поролоном. Запхала всередину батькові носки, вату. Прийшла в школу, на мене всі дивилися з повагою. Раз на фізкультурі здавали біг. Уже майже на фініші з одної чашечки все посипалося. Тиждень не ходила до школи, соромно було. Казала батькам, що йду вчитися, а сама блукала містом. ­Потім батькам подзвонила класна керівничка. Я вдома розревлася, все розказала. ­Батько сміявся, а мама наступного дня принесла два ліфчики нульового розміру: чорний і білий.

Мені сниться, як у мене ростуть груди, я загадую бажання про це, мрію. Коли зустрічалася зі своїм майбутнім чоловіком, боялася перед ним роздягтися. Якось були на рибалці, він скинув футболку. Дивлюся на його цицьки і з жахом думаю: Боже, в мене такі ж.

Думала, коли народжу дитину, груди побіль­шають. Але навпаки – вони стали витягнутими, втратили форму. У моїй родині всі мають гарні цицьки. У мами п'ятий розмір, у баби – шостий. Я пішла в родину батька. Він каже, що його мати була худа і без грудей. Я її ніколи не бачила, бо вона рано померла.

Я маю зріст 170 сантиметрів, важу 64 кілограми. Думаю, з більшими грудьми досягла б більшого.  Шеф любить грудастих жінок.

Щодня їм капусту. Ненавиджу її, але вичитала, що груди від капусти ростуть. Не маю жодної кофти чи плаття з декольте – соромлюсь показувати груди. Хоча сучасні ліфчики добре тримають форму, але великий одягти не можна. Для наповнення зараз кладу фатин: він м'якший і не вилітає, вата може висковзнути.

Мрію про пластичну операцію, хочу збільшити груди на два розміри. Збираю гроші тихцем від родини. Маю зайву сотню, кладу в окремий гаманець. Торік відмовилася від чобіт, пофарбувала й поклеїла старі. ­Чоловіку сказала, що то нові, він і не помітив. На продуктах економлю. Вже назбирала 7 тисяч гривень, а треба – 17.

×