Почала випивати дві чашки кави замість шести

 

Аліна ГЕРАСИМЧУК, 32 роки. Очолює одне зі столичних  агентств нерухомості. Працює п'ять днів на тиждень із 9.00 до 18.00. Має 15 підлеглих. зіміжня. Виховує доньку 4-річну Марину

– Мій робочий графік планує секретар. Особис­тий – занотовую в щоденник. Це допомагає правильно розпоряджатися часом. Щоденник почала вести весною 2006-го. Тоді працювала у Львові заступником директора місцевого агентства ­нерухомості. Я якраз ­почала зустрічатися зі своїм ­майбутнім чоловіком Віталієм. Успішність праці ­впала, бо не встигала поєднувати роботу й особисте життя. На роботі забагато часу – до 2 годин на день – присвячувала спілкуванню з ­Віталієм у асьці й Facebook. Ще півгодини в обід ­говорили телефоном. Через це втратила ­багатьох клієнтів. А моя зарплата ­напряму залежала від проданої та зданої в оренду ­нерухомості.

У квітні директор відправила мене на тренінг до психолога. Там запропонували розписати, що я роблю протягом дня. Виявилося, що на каву й цигарки витрачаю півтори години. На розмови з колегами між перекурами – 40–60 хвилин. Обід часто свідомо затягувала на півгодини. Тобто щодня втрачала майже 3 години. Ще 2,5 ішли на порожні балачки з нареченим, бо насправді ми ні про що не говорили – скидали одне одному цікаві лінки, нові фотографії знайомих. Через це більшість справ доводилося виконувати після роботи. Пошту відправляла з 18.00 до 19.00. Потім ще зустрічалася з клієнтами. Годину витрачала на дорогу додому, хоч за ті самі гроші можна було винаймати житло ближче до офіса. У квартиру попадала близько 22.00.

Вирішила міняти своє життя. За тиждень винайняла помешкання в центрі, щоб заощадити час на дорогу до роботи. Почала випивати дві чашки кави замість шести. Кинула курити. Замість спілкування годинами з Віталієм в асьці більше бувала з ним удома.

За кілька місяців ми побралися. Сім'я почала забирати ще більше часу. Щоб економити його, купили пральну й посудомийну машинки. Готувала сама. Часто ліпила вареники й пельмені або котлети на вихідних, заповнювала морозилку. В суботу до обіду прибирали квартиру. Решту півдня відпочивали – ходили в аквапарк, кінотеатр.

На роботі почала все встигати. 2009-го мене запросили працювати в столичне агентство нерухомості. Чоловік підтримав, переїхав зі мною в Київ. Тут на 1,5 тисячі гривень більше платимо за квартиру, але отримуємо 14–16 тисяч щомісяця на двох.

На кожен Новий рік чоловік тепер дарує мені блокнот-щоденник. Там я записую найголовніші обов'язки на день. Зайве одразу викреслюю. З продуктами часто страхує Віталій. Зустрічі планую в одному районі Києва – і з клієнтами, які шукають житло, і з тими, хто його хоче здати або продати.

×