Підготуватись до кризи середнього віку неможливо

 

Тетяна ПАРТИКО, 58 років, доцент кафедри психології Львівського національного університету ім. Івана Франка, кандидат психологічних наук

- Перша причина кризи середнього віку - фізіологічна. Загострюються хронічні захворювання, з'являються статеві розлади, перші ознаки старіння. Людина усвідомлює, що не може зробити того, що могла в молодості. Частіше думає про смерть.

Друга причина - психологічна. 40-45 років - це середина життя, переоцінка цінностей. Людина розуміє, що шанс прожити його як хотілося - втрачено. Уже неможливо стати космонавтом, балериною, об'їздити весь світ. Туга за втраченими можливостями виливається в затяжну депресію.

Третя причина - соціальна. Якщо людина не досягла відповідного статусу чи кар'єрного щабля, не має сім'ї, це призводить до невпевненості й невдоволення собою.

У жінок кризі передують зміни в особистому житті - розлучення, втрата кохання, від'їзд дітей із дому, зміни у зовнішності. Чоловіки насамперед незадоволені роботою, у них загострюється роздратування від неповної кар'єрної реалізації.

Сильні люди спроможні переоцінити життя й змінити його на краще. Інші керуються принципом "не хочу так, але не знаю як".

До кризи не треба готуватися. Нема чітко визначеного віку, коли вона настане, й терміну скільки триватиме

Був у мене клієнт - 45-річний Василь Олександрович, підполковник. Півжиття пропрацював у містечку на Рівненщині начальником карного розшуку. Коли зламав ногу, кілька місяців провів у гіпсі вдома. Мав час усе обдумати, переосмислити. Зрозумів: робота не приносить того задоволення, що раніше. Після лікарняного вийшов на пенсію за станом здоров'я, а за рік із дружиною викупили невелике приміщення під ресторанчик домашньої кухні. Став господарем свого часу та грошей, відійшов від військової дисципліни - отримав те, чого раніше не вистачало. Переживає зараз найкращий період.

Одна знайома мала хорошу родину, працювала топ-менеджером у міжнародній компанії. Депресія розпочалася через підслухані розмови в офісі. Підлеглі обговорювали її одяг. Мовляв, у 40 років вдягається як молода. Знайома дуже гостро сприйняла цю розмову, взяла відпустку на місяць. Вдома постійно нервувала, зганяла невдоволення на дітях і чоловікові, часто плакала, відмовлялася дивитися в дзеркало. Чоловік переконав сходити до психолога. Той порадив знайти приємне хобі та змінити імідж. Жінка згадала, що в дитинстві любила шити ведмедиків. Почала тричі на тиждень ходити на курси з виготовлення авторських ляльок, змінила гардероб. Повернулися нормальний сон і впевненість у собі, через три місяці вийшла на роботу.

Інший випадок. Колишні однокласники одружилися, разом почали займатися бізнесом, відкрили хлібопекарню, кондитерську. Стали дуже заможні, але дітей не могли мати. Коли виповнилося по 40, вирішили створити будинок сімейного типу. Зараз живуть за містом, виховують шістьох дітей від 5 років.

Жінки легше переносять кризу. Вони емоційно гнучкіші за чоловіків, їм є куди відступити - це родина. Якщо жінка не реалізувалася професійно, завжди може втілити себе у ролі матері та бабусі. Або ж навпаки - у такому віці діти покидають батьківський дім, і жінка стає кар'єристкою.

Чоловіки перш за все втрачають душевну рівновагу. У 40 закрадається запитання: а чи це те, що я хотів? Починають думати, що "не долюбили", "не прожили яскраву молодість". Шукають розваг на боці. На цей період припадає більшість розлучень, адже у своїх проблемах чоловіки схильні звинувачувати дружин.

Для кризи середнього віку характерні депресії, стан тривоги, страх, невпевненість, безсоння, зникнення сексуального потягу. У гіпертоніків підвищується тиск, імунітет слабшає, є ризик підхопити інфекційні захворювання. За статистикою, найбільше алкоголіків - серед чоловіків саме цього віку.

До кризи не треба готуватися. Нема чітко визначеного віку, коли вона настане, й терміну скільки триватиме. Слід спокійно сприймати дорослішання й старіння як невідворотній процес становлення особистості, набуття досвіду. Тримайте баланс між матеріальним і духовним, постійно оглядайтеся на прожите, аналізуйте й вивчайте помилки, ставте перед собою конкретні цілі та досягайте їх.

Зміни мають бути внутрішні, а не зовнішні. Приділіть більше уваги фізичному здоров'ю. Покращиться воно - стане і морально легше. Задовольняйте спочатку власні потреби, а потім уже потреби інших. Знайдіть нове хобі, заведіть тварину, займіться спортом. Але подорожі, зміна роботи, новий імідж не вирішать проблеми, якщо людина не знає - для чого і для кого вона живе.

×