– Дивися, що витворяють! Як у фільмі "Стиляги", – дівчина в смугастій біло-червоній майці роздивляється пару, що танцює буґі-вуґі на фестивалі кастом-культури в Києві. У дворі галереї "Лавра" 25-річний Сергій Безуглий розкручує на рік старшу Анну Бедіну. Вона в туфлях без підборів.
– Для цього танцю треба легке, але міцне взуття, – каже засновник школи буґі-вуґі Сергій Ковальов. – Тому танцівники замовляють одразу кілька пар. Купують у Штатах. Танець – також американський, зародився в 1950–1960 роках у чорній культурі. Потім білі переробили його на свій лад. Зараз він переживає друге народження. В Києві часто бувають тусівки буґі-вуґі. Щоб навчитися танцювати, треба від шести місяців до року.
Заняття в школі Сергія проходять двічі на тиждень, коштують 340 грн на місяць.
– Нас запросили на фестиваль. Кастом – означає "виготовлений на замовлення, індивідуальний". Велосипедисти, мотоциклісти, автомобілісти звезли сюди власноруч зроблені транспортні засоби. А ми представили танець, в якому мало завчених рухів. Буґі-вуґі насамперед – це експромт.
1 
1
Комментарии