"Юрения: Байка" рассказывает о событиях в вымышленной стране. Это новый роман писателя и бизнесмена 68-летнего Майкла Вилларда.
"Это современная сказка, которая исследует, что могло бы произойти, если бы просветленный лидер решил оставить что-то существенное по себе, чем себе", - рассказывает о романе Майкл Виллард. События происходят в вымышленной стране Юрении, а точнее, в ее столице, историческом городе Килиб, которое рассечено могучей рекой Дорисфен. Главный герой, гений маркетинга Колбер Крэйвен, приезжает в Юрению, чтобы продавать сигареты людям за 50, которые никогда не курили.
Однако сигареты быстро отходят на второй план, ведь Крэйвена и его ассистента втягивают в политические интриги. Колбер неожиданно становится первым советником Президента страны Бориса Лазерновича, который оказался в непростой ситуации. Если Лазернович не выиграет следующие выборы, то рискует оказаться в тюрьме из-за своих политических врагов, которые угрожают уволить его экс-соперницу, "Масляную принцессу".
Майкл Виллард живет в Киеве уже более 20 лет. Он написал роман "Юрения: байка" в то время, когда был генеральным директором англоязычного еженедельника "Kyiv Post". Идея, которая в конечном итоге и превратилась в роман в 50 000 слов, пришла автору в голову во время написания обзорной колонки для газеты. Автор говорит, что в книге счастливый конец.
"Все мои романы счастливо заканчиваются, - комментирует Майкл Виллард. - Я искренне надеюсь, что нынешняя ситуация в государстве также разрешится к лучшему, и Украина пойдет европейским путем".
2013-й год был очень плодотворным для автора - кроме романа "Юренія: Байка" ("Urainia: A Fable") также было опубликован динамичный триллер на английском языке "Убивая друзей" ("Killing Friends"), в котором сюжет закручен вокруг популярной социальной сети Фейсбук.
"Одного ранку Верховний Президент Борис Лазернович встав зі свого великого ліжка під білим мереживним балдахіном з прикрою проблемою.
Йшов дев'ятий рік його правління і за всіма ознаками видавалося, що він буде останнім. Насамперед, так приписувала конституція, але гірше було те, що з такою популярністю, як зараз, його переміг би й плюшевий ведмедик.
Втім жодна з цих перешкод не становила проблеми для президентської партії, що як на сміх називалася Народний Рух. Окремі представники народу справді траплялися в партії, і всі вони як один пересувалися на "Бентлі", "БМВ" і
"Мазераті".
Щодо конституції, це було легко виправити. Свято Дня Конституції означало для натовпу не більше, ніж, скажімо, якийсь уявний Національний День Зміни Білизни. Основний закон міняли так часто, що навіть урядова друкарня не встигала відстежити всі редакції, зміни й додавання. Це була комедія.
Що ж до популярності, ця проблема також піддавалася розв'язанню. Верховний Президент Лазернович раніше вже двічі змагався з більш рейтинговим кандидатом і перемагав.Спершу він застосував адміністративний ресурс свого попередника, який був дуже зацікавлений в результаті; і фактично вкрав вибори – принаймні на короткий час.
Напад люті, який нечасто трапляється у миролюбних юренських виборців, вивів тисячі людей на головні площі Кіліба та інших великих міст країни протестувати проти сфальшованих результатів. Міжнародні журналісти злетілися до Юренії наче бджоли на мед, і зі столиць іноземних держав пролунали засудження.
Нові вибори були призначені й проведені з передбачуваним результатом. Відтак до влади прийшов може найневдатніший тандем у світовій історії: безпорадний президент (титул "верховний" пізніше додав Лазернович) і гарненька жінка прем'єр-міністр, несамовито амбітна пані, яка пізніше стала відома, як "Олійна принцеса".
Комбінація була такою вибухонебезпечною, що уряд упав у повний ступор. Щоправда високоповажні вороги, ворохобніші за подружжя лайливої дружини та ревного чоловіка, наглядали принаймні за тим, щоб зберігалась порівняно вільна преса і свобода висловлювань.
Але юренці були, цілком зрозуміло, розчаровані. Добробуту вони прагнули більше, ніж свободи слова, і казали, що в уряді зібралися самі бевзі. Весь свій напівреволюційний досвід юренці описували старим прислів'ям "жодна добра справа не лишається безкарною". Ці події в зародку придушили революційний запал юренців і вони впали в сплячку..."
3 
4880
Комментарии
2