Ексклюзивы
пятница, 16 сентября 2016 13:55
Антон Санченко
Антон Санченко
Антон Санченко

Передфорумне

Серед моїх знайомих, а також знайомих знайомих і знайомих у кубі вже ніхто, почувши "форум", не питає "Що за нах?" За 23 роки вивчили, що то – Львівський форум видавців. Мої знайомі, знайомі знайомих і знайомі в кубі ділять рік на "до Форуму" і "після нього".

– Скільки новинок до Форуму видали?

– 53!

– На морі цього року був?

– Після Форуму поїду.

Так склалося. Книжкова галузь України міряє свій час від Форуму до Форуму. Це гарно кореспондує з віковічними аграрними ритмами нашого народу, де це сакральне збіговисько видавців у Львові можна порівняти тільки зі святом викопування картоплі. Курчат, мовляв, по Форуму рахують. І тільки останнім часом з'явилися несміливі спроби включити в цей паперово-аграрний цикл ще й весняний "Книжковий Арсенал" у Києві. І літню "Зелену хвилю" в Одесі. І жовтневу "Книжкову толоку" в Запоріжжі. І "Різдвяний Медвін" знову в Києві. І ще з десяток менш масштабних книжкових ярмарків. Приклад львів'ян 1993 року виявився живильним. І хоча куратори деяких із цих зібрань стверджують, що мають за взірець літературний фестиваль у французькому місті Коньяк, або й сам Франкфурт, усі масштабні книжкові події в Україні порівнюватимуть насамперед зі Львовом.

Що ж так привабило всіх послідовників? Мені здається, передовсім оптимізм. Уявіть 1993 рік: діти на "Мівіні", мами в Польщі на ринках із рябими торбами, батьки – в запої, роботи нема, телевізори "Електрон" ніхто не купує, бо на ринках з'явилися Sharp'и і JVC, купони рахують вже на мільйони, "Карпати" знову програли у футбол, – а тут купка видавців збираються й вирішують, що хочуть проводити у Львові не виставку трикотажу й жіночої білизни з Туреччини, а книжковий ярмарок. Саме про таких писав фантаст Герберт Велс.

І в мене є враження, що саме під потреби цієї могутньої купки мрійників з Олександрою Коваль на чолі пан Бог вирішив змінити світ. Львову довелося набудувати готелів і хостелів, щоб було куди селити гостей Форуму. Ресторатори повідкривали десятки закладів у історичному центрі – щоб було де проводити презентації та імпрези літературного фестивалю, бо в палаці Потоцьких всім не вміститись.

Укрзалізниці довелося ввести додаткові поїзди Інтерсіті+, з розетками для ноутбуків, щоб гості могли дістатися Львова, не зникаючи з онлайну. "Нова пошта" відкрила тимчасове відділення в палаці Потоцьких, щоб у покупках книжок не обмежувалися вагою валіз. Здав на пошту – вдома отримав. Красота.

Довелося навіть виникнути сучасній українській літературі на зміну Спілці письменників, яку хвилювали не книжки, а зубопротезні кабінети для своїх членів, бо стоматологічне обладнання – то інша виставка. Тут тільки про книжки. Комерційні. За гроші. А для презентацій письменники потрібні свої, а не імпортні. Ну хоч поганенькі. І форумів за п'ять вони понаписували тисяч 10 книжок українською. А трохи згодом з'явилася книжкова мережа, незалежна від північного сусіда і творів детективниці Мариніної. Так виник український книжковий ринок. Та що там – Нацбанку довелося запровадити гривню замість купонів, щоб продавці на оплату отримували менше паперу, ніж витратили на книжку. Опосередковано про це свідчить факт, що починаючи з 20 гривень на купюрах – самі письменники. Країні довелося змінитися і стати цивілізованою, щоб відповідати високим стандартам Форуму. А що стався Євромайдан, так це тому, що скинутий президент вирішив виписати собі мільйонний гонорар за ненаписану книжку. А коли попросили рукопис – спалив видавництво в Донецьку.

Не заперечуватиму, якщо в нащадків закріпиться і вивчатиметься в школі саме така, форумоорієнтована версія української історії

Сейчас вы читаете новость «Передфорумне». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Погода