Ексклюзиви
Пʼятниця, 16 вересня 2016 13:55

Передфорумне

Серед моїх знайомих, а також знайомих знайомих і знайомих у кубі вже ніхто, почувши "форум", не питає "Що за нах?" За 23 роки вивчили, що то – Львівський форум видавців. Мої знайомі, знайомі знайомих і знайомі в кубі ділять рік на "до Форуму" і "після нього".

– Скільки новинок до Форуму видали?

– 53!

– На морі цього року був?

– Після Форуму поїду.

Так склалося. Книжкова галузь України міряє свій час від Форуму до Форуму. Це гарно кореспондує з віковічними аграрними ритмами нашого народу, де це сакральне збіговисько видавців у Львові можна порівняти тільки зі святом викопування картоплі. Курчат, мовляв, по Форуму рахують. І тільки останнім часом з'явилися несміливі спроби включити в цей паперово-аграрний цикл ще й весняний "Книжковий Арсенал" у Києві. І літню "Зелену хвилю" в Одесі. І жовтневу "Книжкову толоку" в Запоріжжі. І "Різдвяний Медвін" знову в Києві. І ще з десяток менш масштабних книжкових ярмарків. Приклад львів'ян 1993 року виявився живильним. І хоча куратори деяких із цих зібрань стверджують, що мають за взірець літературний фестиваль у французькому місті Коньяк, або й сам Франкфурт, усі масштабні книжкові події в Україні порівнюватимуть насамперед зі Львовом.

Що ж так привабило всіх послідовників? Мені здається, передовсім оптимізм. Уявіть 1993 рік: діти на "Мівіні", мами в Польщі на ринках із рябими торбами, батьки – в запої, роботи нема, телевізори "Електрон" ніхто не купує, бо на ринках з'явилися Sharp'и і JVC, купони рахують вже на мільйони, "Карпати" знову програли у футбол, – а тут купка видавців збираються й вирішують, що хочуть проводити у Львові не виставку трикотажу й жіночої білизни з Туреччини, а книжковий ярмарок. Саме про таких писав фантаст Герберт Велс.

І в мене є враження, що саме під потреби цієї могутньої купки мрійників з Олександрою Коваль на чолі пан Бог вирішив змінити світ. Львову довелося набудувати готелів і хостелів, щоб було куди селити гостей Форуму. Ресторатори повідкривали десятки закладів у історичному центрі – щоб було де проводити презентації та імпрези літературного фестивалю, бо в палаці Потоцьких всім не вміститись.

Укрзалізниці довелося ввести додаткові поїзди Інтерсіті+, з розетками для ноутбуків, щоб гості могли дістатися Львова, не зникаючи з онлайну. "Нова пошта" відкрила тимчасове відділення в палаці Потоцьких, щоб у покупках книжок не обмежувалися вагою валіз. Здав на пошту – вдома отримав. Красота.

Довелося навіть виникнути сучасній українській літературі на зміну Спілці письменників, яку хвилювали не книжки, а зубопротезні кабінети для своїх членів, бо стоматологічне обладнання – то інша виставка. Тут тільки про книжки. Комерційні. За гроші. А для презентацій письменники потрібні свої, а не імпортні. Ну хоч поганенькі. І форумів за п'ять вони понаписували тисяч 10 книжок українською. А трохи згодом з'явилася книжкова мережа, незалежна від північного сусіда і творів детективниці Мариніної. Так виник український книжковий ринок. Та що там – Нацбанку довелося запровадити гривню замість купонів, щоб продавці на оплату отримували менше паперу, ніж витратили на книжку. Опосередковано про це свідчить факт, що починаючи з 20 гривень на купюрах – самі письменники. Країні довелося змінитися і стати цивілізованою, щоб відповідати високим стандартам Форуму. А що стався Євромайдан, так це тому, що скинутий президент вирішив виписати собі мільйонний гонорар за ненаписану книжку. А коли попросили рукопис – спалив видавництво в Донецьку.

Не заперечуватиму, якщо в нащадків закріпиться і вивчатиметься в школі саме така, форумоорієнтована версія української історії

Зараз ви читаєте новину «Передфорумне». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода