Сусідка Мар'яна Григорівна за двоповерховий будинок на місяць платить 800 гривень – замість 4,5 тисячі, як торік. Усе завдяки субсидії.
Щоб отримати пільги, першою виписала з хати доньку Наталію.
– Вона одержує 12 тисяч на місяць. Із такою зарплатою нам допомога не світила, – пояснює сусідам. – Наташка образилася. Вже півроку додому з Києва не приїжджає.
Наступним із будинкової книги зникло прізвище сестри Олени. Звільнилася, щоб поїхати на роботу до Польщі. Її заробітки держава автоматично почала рахувати як подвійну мінімалку.
Син Андрій, аби догодити матері, півроку працював на заводі за 3200 гривень. У жовтні його дружина сказала: "Або шукаєш нову роботу, або лишаєшся жити з мамою". Після заяви на звільнення Мар'яна Григорівна затягнула сина у паспортний стіл.
У січні – нова проблема: жінці додали до пенсії майже 2 тисячі гривень.
– На яких підставах ви зробили таку надбавку? – Мар'яна Григорівна кричала на оператора гарячої лінії Пенсійного фонду. – Нічого не хочу чути. Хто вас просив мені пенсію підвищувати? Поверніть 1400 гривень, бо субсидію заберуть.
2 лютого сусідці виповнилося 60. У гості прийшли друзі й родичі. Син із донькою відправили матері вітальну листівку. Через тиждень на порозі її дому з'явилися соціальні інспектори:
– Надійшла інформація, що в літній кухні тримаєте квартирантів. А у вас, за декларацією, із заробітків – тільки пенсія. Пустіть, мусимо перевірити.
Мар'яна Григорівна присутність квартирантів заперечує. Вони якраз поїхали відпочивати на Буковель. Після інспекції лізе на горище по шкільний альбом. В одній з інспекторок упізнає однокласницю сестри
Комментарии