Пєтя

– Вы наши новые соседи? Рады знакомству. Я – Петя, а тот белобрысый – Толян, – каже чоловік у запилених джинсах, вийшов покурити в під'їзд.

Літнє подружжя, з яким живемо по сусідству, у травні переїхало на дачу. У квартирі затіяли ремонт. Майстри свердлять до пізньої ночі. Толян по кілька разів на день виносить будівельне сміття, залишаючи за собою білі сліди. Пєтя в цей час голим торсом красується на незаскленому балконі другого поверху. Затягується цигаркою й заглядається на дівчат.

2 червня полегшено зітхаємо – майстри виселяються. Увечері вітаю сусідку із закінченням ремонту.

– Краще б і не починали, – говорить Ніна Володимирівна. – Повернулися з Петрусем із дачі, а вдома бардак. Під ліжком у спальні знайшла кілька використаних презервативів. Не встигла речі розібрати, як стук у двері. Відчиняю, а там дівча років 18: "А Пєтю можна?" Він їй наговорив, що це – його квартира. Наївне дитя з ним переспало.

За кілька днів чую в під'їзді знайомий сміх. Заглядаю у вічко – Пєтя повернувся. Йому відчиняє двері сусідка Таня, якій за 30. Її чоловік Ігор – програміст. По кілька тижнів у відрядженнях. Пєтя зачастив, хоча ремонтом там і не пахне. З будинку зникає, коли Ігор повертається додому.

27 червня Україною поширився вірус-вимагач Petya.A. Програміста Ігоря відкликали з відрядження. О 16:00 стук у двері. Ледь устигаю відчинити, як захекана Таня пропихає у мій коридор Пєтю.

– Ігор з відрядження повернувся. Будуть із колегами антивіруси запускати. Не знаю, як там із комп'ютерами, но мені цей Пєтя чуть жизнь не поламав. Добре, хоч у домофон подзвонив, – каже Таня.

За хвилину Ігор тягне до ліфта валізу. Щойно зникає за його дверима, Пєтя з моєї квартири збігає сходами донизу. Це помічає Ніна Володимирівна.

– Ви тоже ремонт почали? – усміхається.

×