83-річний Андрій Чумак із селища Єрки Катеринопільського району на Черкащині — будівельник. 15 років тому сам звів 2-поверховий будинок. Мріяв у ньому відкрити ресторан і готель. Тепер розводить там свиней.
— Чумаки зараз не живуть у двоповерховому домі, — кажуть сусіди. — Баба не захотіла з дідом жити разом зі свиньми. Купили недалеко іншу хату. Але й там уже є свині. Цей двір ні з яким не переплутати — так звідти смердить.
На подвір"ї бігають п"ятеро поросят. Господарі виходять із веранди. Тварини намагаються забігти туди. Жінка відганяє їх і сідає на невеликий ослін.
— Коли була дужча, то помагала чоловікові, — каже 85-річна Ніна Пилипівна.— А тепер він усе хазяйство сам глядить. Чим тільки не занімався, але до кінця нічого не доводив.
— Замолоду ми з жінкою брали об"єкти і вдвох строїли, — розповідає Андрій Кузьмович. — Добрі гроші заробляли, але в стаж нам не вписувалося. То пенсії тепер мінімальні. Баба моя на стройці була впала, голову пробила. Добре, хоч благополучно. Рану зашили. Слава Богу, все нормально.
Каже, із ресторанним бізнесом розвернутися йому не дали.
— Два етажі вигнав, перестінки поробив, зал. Грошей тисяч 3 пішло. Робив документи, відкрив підприємництво. А податок не платив. Сказав, як дозволять відкрити готель і ресторан, тоді платитиму. Скрізь погодив, а пожарніки і санстанція вперлися. Думаєте, що вони хотіли? Канєшно, взятки! Поїхав я в Черкаси. Там сказали: "Діду, нащо воно вам здалося? Ви уже старий". Як добрався додому, спересердя заходився перестінки валяти.
На другому поверсі Андрій Чумак хотів улаштувати готель "із полуничкою".
— У ресторані, як і годиться, витанцьовували б дєвочки, — Андрій Кузьмович намагається показати, як саме. — А в номер хлопці приводили б собі, хто понравився. А що ж тут такого? Тільки я знаю, що Конституцією в нас це запрещено. А готель і ресторан ніхто не запрещав.
Тепер у будинку утримує поросних свиноматок і кнура.
— Ще сьогодні їм їсти не давав. Годую раз на день. Ніякого корита не треба. Відгортаю гній шваброю — і так на пол виливаю. Даю кукурудзяні відходи, — показує на купи лушпиння. — Я це все смачу молоком. Так, одною квартою. Дві корови ще маю. Щоб гроші в хаті не держати, купую корми. Злодії ж корми красти не будуть. І свиню не так просто винести. Вигодно мені. Голів 30 держу. Вигодовую за 10 місяців по 50–60 кілограмів кожне. У мене є бізнесмен Сашко, оптом свині забирає.
У дворі стоїть нова "волга".
— Собі купив "волгу", а бабі — другу хату. А їздити мені немає часу. Може, так і згниє. У мене стара "побєда" згнила і "москвич", що син забрав. А другому синові "жигулі" дав, то він глядить і досі їздить.
Випускає свиней, вони мокрі й брудні. Кидає оберемок трави, тварини налітають на нього. Виносить із хати полумисок вареної пшениці. Висипає на землю, поросята змітають корм. Прямо на порозі ллє з банки кисле молоко. Свині вилизують долівку.
Один кабанчик упав у погріб, ніч там пробув. Другого запаху там набрався, то його свині вже не прийняли. Розірвали
— Свиней не ріжу, бо не можу вже їсти м"яса. Як тільки з"їм, то зразу пронос. Вживаю тільки молочне. Синам трохи дав поросят. У нас три сини. І дочка в Москві, рідко приїжджає. Дітям скільки не дай, то все мало. Як мене не стане, то вони за 24 часа усе розтягнуть. Три скутери купив, одного хтось украв. А другого внукам віддав, то так їздили, що й поршня поплавилися.
Загонить стадо назад у хлів. Там чути його крики: "На мєсто, на мєсто!" Малі поросята забираються у веранду.
— На зиму малих поросят до хати беремо. Якось один кабанчик упав у погріб, ніч там пробув. Другого запаху там набрався, то його свині вже не прийняли. Розірвали.
Зі свиноферми Андрія Кузьмовича недавно вітром зірвало дах.
3 
35413
Коментарі