Щоденна праця за 40 км від лінії фронту під постійним гуркотом безпілотників та вогневою канонадою – такі реалії життя медиків Мирнограда на Донеччині.
Незважаючи на зруйновані обстрілами амбулаторії та перебої з електрикою – медпрацівники продовжують допомагати не лише жителям міста, а і двом тисячам переселенців, які живуть у Мирнограді.
ДВІ РАКЕТИ
В комунальному підприємстві "Мирноградський центр первинної медикосанітарної допомоги" працює більше ста медиків. Лише четверо евакуювалися в безпечніші регіони. Інші працюють, незважаючи на небезпеку, збільшення навантаження та невизначеність ситуації.
- Щоранку наші лікарі та медичні сестри за будьяких умов поспішають на роботу. Бо ж знають, що на них чекають пацієнти, які розраховують на допомогу, - каже головний лікар закладу Ігор Матвєюк.
Опівдні в лікарні панує звичайний робочий процес. Сходами підіймається військовий, біля одного з кабінетів жінка допомагає бабусі з онукою розібратися з розкладом прийому фахівців.
На кілька хвилин увагу всіх привертає вибух за вікном. Зрозумівши, що він був далеко – всі повертаються до звичного ритму життя.
Як тільки до кабінету заходить пацієнт, якому ти потрібен – страх минає
Попри це лікарі зізнаються, що іноді буває страшно. Бо поруч літають безпілотники та снаряди, чутно артилерійські постріли.
- Але як тільки до кабінету заходить пацієнт, якому ти потрібен – страх минає. Думаєш не про себе, а як допомогти людині, - зізнаються медики.
Ігор Матвєюк пригадує, що до війни в місті було багато зроблено в сфері медицини. Зокрема, дала свої результати реформа галузі, залучення інвестицій, розробка спеціалізованих програм. У Мирноградській громаді з'являлись нові амбулаторії сімейної медицини. Були обладнані сучасною технікою, зручні за розташуванням.
- І от 8 березня цього року о третій ночі стався "приліт" - дві ворожі ракети С-300, - згадує Ігор Матвєюк. - Найбільша амбулаторія, що обслуговувала три густонаселені мікрорайони міста - була зруйнована.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як підрозділи Червоного Хреста рятують постраждалих від атак РФ: спецпроєкт "Близько до нуля"
С300 зруйнували приміщення лікарні та не здолали бажання людей жити та працювати у рідному місті. Тож з самого ранку після ворожої атаки – на місці ударів вже працювали лікарі та екстрені служби.
- За кілька днів кожен медик отримав кабінет у будівлі центральної амбулаторії. Відновив прийом пацієнтів, - говорить Матвєюк.
ТРИВОЖНИЙ БЕРЕЗЕНЬ
С-300 тоді знищили лікарню мікрорайону "Молодіжний". За дві доби ми з колегами вже працювали у амбулаторії "Центральна", каже завідувачка зруйнованого мед закладу Ольга Бітюк.
- Прийняли нас чудово, маємо все необхідне для роботи, - розповідає Ольга Іванівна. - На щастя, у нас вціліла більшість комп'ютерів та ЕКГ апаратів, медична документація. І головне – було бажання працювати. Пацієнтів амбулаторії "Молодіжний" наразі обслуговують три сімейних лікаря й один педіатр. При цьому ми не втратили і наших пацієнтів, які підписали з нами декларації, але виїхали з міста. Підтримуємо з ними зв'язок онлайн, консультуємо, допомагаємо з препаратами за програмою "Доступні ліки". До наших пацієнтів додались і внутрішньо переміщені особи.
Про тривожний березень в Мирнограді писали не лише українські, а й провідні світові. За кілька днів після удару по "Молодіжному" - черговий "прильот" повибивав шибки в іншій амбулаторії Мирнограда. Але знову вся робота було налагоджена за години.
Розгублені люди йшли до лікарів не лише за рецептом або лікарняним, а й за порадою
З приїздом переселенців навантаження на лікарів відчутно зросло. Кожен щодня приймає 20-25 пацієнтів.
- У кожного з нас своє 24 лютого 2022 року. Працювати тоді було дуже складно. Місто стрімко порожніло, згодом зникли вода та газ. Електроенергія – від генератора, - пригадує початок повномасштабної війни Ігор Матвєюк. - Розгублені люди йшли до лікарів не лише за рецептом або лікарняним, а й за порадою. Хотіли збагнути, що відбувається та як жити далі. Тоді ми працювали майже в автономному режимі, але зберегли структурні підрозділи, кадровий ресурс. Коли за кілька днів у місто почали стрімко прибувати мешканці з Очеретиного й Авдіївки - автономний режим перейшов у робочі будні з безліччю питань, які потребували рішення. Персонал робив усе можливе, аби жоден пацієнт не залишився поза увагою. Ми впоралися і я - пишаюся колегами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українці рятувалися з села, через яке в РФ заходили бійці РДК: спецпроєкт "Близько до нуля"
Під час великої війни збільшується кількість пацієнтів, яким потрібна не лише фізична допомога, але і психологічна. Тому в амбулаторії набирає обертів програма з поліпшення ментального здоров'я.
- Ми успішно працюємо з пацієнтами за цією програмою, - каже Ольга Бітюк. - Знання та навички ми отримали на спеціальних тренінгах і тепер втілюємо їх у життя. Діагностувавши у пацієнтів стан після гострого стресу, я відтепер можу направляти їх на консультацію до лікаряпсихіатра, яка є обов'язковою.
Нещодавно для медпрацівників центру первинної допомоги було організовано зустрічі з психологом. На меті – допомогти і самим лікарям справлятися зі стресом, який може виникати унаслідок нервової роботи та через переживання.
Матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України для проекту "Близько до "нуля": життя прифронтових громад" в партнерстві з порталом Gazeta.ua та журналом "Країна" за підтримки Free Press Unlimited. В проєкті беруть участь видання з прифронтових та деокупованих територій: "Рідне місто" (Мирноград, Донецька обл.), "Путивльські відомості" (Путивль, Сумська обл.), "Весть" (Чернігів), "Голос Гуляйпілля" (Гуляйпілля, Запорізька обл.), "Зоря" (Золочів, Харківська обл.).
2 
25817
Коментарі