Російський кутюр"є 72-річний В"ячеслав Зайцев приїхав до Львова на тиждень моди. Зупинився у готелі "Леополіс" у центрі міста. Номер "люкс" там коштує 3400 грн.
— Ніколи б не жив за кордоном, — розповідає після показу своєї колекції. — Була можливість поїхати в Америку, Китай, Японію, але я "русский человек". Іноземних мов не знаю, бо мені не цікаво їх вчити. Крім того, я не можу жити без Росії. Я народився в занюханому Іваново. У нас кажуть: "На речке Уводи вонючей стоит город наш вонючий Иваново". Душа болить, але це приємний біль.
Модельєр одягнений у фіолетовий костюм, на шиї хустина та медальйони. Їде на екскурсію у галерею мистецтв, що розташована у колишньому Палаці магнатів Потоцьких. Фотографується біля входу. За спиною у Зайцева — табличка "Вихідний". 55-річна Ганна Бансекова, завідувач фондів галереї, відкриває ключем зали на другому поверсі.
— Наш директор дуже хотів зустрітися з вами, показати фонди, але захворів. Йому вже 84 роки, — вибачається, починає екскурсію біля картини Жоржа де ла Тура "У лихваря". — На полотні є помилка. Полум"я свічки повинно горіти горизонтально, а тут воно продовжує напрямок свічки.
— А це жінка? — Зайцев розглядає постать на картині.
— Ні, чоловік.
Дизайнер просить зняти його на фоні скульптури бога Вакха. Спускається на перший поверх, фотографується за овальним столиком.
— Тут сиділи Франц Йосиф, Олександр Кваснєвський і Віктор Ющенко, — говорить екскурсовод. — Але Ющенко пересів на інший бік, щоб сонце в очі не світило.
Зайцев прощається, йде до виходу. Цікавлюся, що порадить одягати львів"янам.
— У Львові непередбачувана погода. Літо буде теплим і вологим. Це варто враховувати. Раджу одягати світлий одяг. На фоні зелені і фасадів це виглядатиме чудово.
Запитую, чи подобається стиль колишнього прем"єр-міністра Юлії Тимошенко
— Це жахливо. Тимошенко одягається, як круте яйце, — відказує і сідає в авто.
По обіді з доцентом Львівської академії мистецтв Галиною Зубченко, 63 роки, їде на екскурсію містом.
— Коли В"ячеслав Михайлович побачив, у чому ходять львів"яни, сказав, що Україна ближче до Європи, ніж Росія, — розповідає Галина Вікторівна.
З ним вона познайомилася 1980-го на одному з московських показів дизайнера.
— Їздила у Московський текстильний інститут на стажування. Декан інституту запропонувала познайомити з Зайцевим. Кутюр"є посадив нас у перший ряд поруч із французькою амбасадою. Два роки тому організатори "Львів Фешн Вік" попросили мене супроводжувати російського кутюр"є під час його першого візиту до Львова. Коли він вийшов з літака, сказав мені: "Я вас знаю! Такі обличчя не забуваються". Я була вражена.
Згадує, як Зайцев спізнився на екскурсію у музей народної архітектури і побуту "Шевченківський гай".
— Приїхав перед закриттям. Коли екскурсоводи побачили Славу, продовжили роботу музею на годину. Слава був у захваті, фотографував сільські хати, уважно слухав екскурсовода. Що не розумів, просив перекладати російською. Їздили в оперний театр на виставу "Мойсей". Директор театру Тадей Едер посадив нас у ложі, в якій свого часу сидів цісар Франц Йосиф. Звідти хотіли пройтися до вернісажу, але Славу впізнавали, перепиняли, щоб сфотографуватися. Він нікому не відмовив. Коли набридло, сів у машину. На сувенірному ринку купив собі прикрасу на шию з бісеру і кілька дерев"яних тарілок. Там усі торгуються, а він не торгувався.
5 
1
Коментарі