Кремлівський диктатор ескалює як може, Колективний Захід реагує із запізненням, а Володимир Зеленський закликає українців покладатися на власні сили.
У відповідь на дозвіл США застосовувати "далекобійку" по території Росії Путін підписав оновлену ядерну доктрину. Зміни до неї озвучив ще у вересні 2024 року.
Зокрема:
• ядерну зброю можна буде застосовувати у відповідь на агресію будь-яким видом зброї (у тому числі, неядерної), якщо це загрожує суверенітету і територіальній цілісності,
• якщо атакує одна з держав антиросійської коаліції, РФ вважатиме атакуючими всі держави коаліції,
• якщо ядерна держава підтримує агресію неядерної держави проти РФ, атака вважається спільною.
На відміну від 25 вересня, коли ці зміни були презентовані на засіданні російського Радбезу, 19 листопада документ моментально став чинним.
"У нас довгі руки"
Але ще 17-18 листопада Путін явно не хотів запроваджувати нову доктрину. Вочевидь, до цього спонукав обстріл далекобійною зброєю російської території, який здійснили напередодні українські Сили оборони.
Схоже, рішення Путіна стало несподіванкою для його поплічників. Секретар російського Радбезу Дмитро Медведєв заявляв 18 листопада, що Україна і раніше била "далекобійкою" по Росії, а голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов стверджував, що ця зброя суттєво не вплине на ситуацію на полі бою. Водночас 19 листопада на пресконференції за підсумками саміту G20 у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що нова ядерна доктрина і є "відповідною реакцією РФ" на зняття США заборони на застосування Україною далекобійної зброї.
Ми можемо припустити, що Лавров устиг погодити це рішення з окремими лідерами держав на саміті у Бразилії, чим і пояснюється затримка у часі.
Порив кабелів
Припускаємо, що європейських лідерів неприємно вразив факт пошкодження двох глибоководних оптоволоконних кабелів: між Литвою і Швецією та між Фінляндією і Німеччиною.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (якого соціал-демократи хочуть висунути у канцлери замість Олафа Шольца) припустив, що це диверсія, хоча прямих доказів на даний момент немає. Але кабель між Фінляндією і Німеччиною пролягав поблизу газопроводу "Північний потік". Назвати відповідальних за пошкодження кабелів Євросоюз наразі не може, заявив увечері 19 листопада головний дипломат ЄС Жозеп Боррель.
А у Молдові знайшли рештки російського дрона.
Перша реакція - міністри закордонних справ Великої Британії, Іспанії, Італії, Франції, Німеччини і Польщі у спільній заяві звинуватили РФ у посиленні гібридних атак проти європейської безпеки.
Джойстик війни
На такому тлі тьмяніє підтвердження Білим домом зняття заборони на "далекобійку". До слова, про це заявив не Джо Байден, а помічник держсекретаря Браян Ніколс в інтерв'ю виданню O Globo.
Ось що він сказав: "Зброя, яку президент Байден дозволив Україні застосовувати, надасть їй більше можливостей захистити себе і, будемо сподіватися, дозволить РФ зрозуміти, що застосування сили для захоплення української території не буде успішним. Можливо, вона (Росія. - Gazeta.ua) почне вести переговори про мир або, ще краще, просто вийде з української території. Саме вони (росіяни) мають повний контроль, буде продовжуватися цей конфлікт чи ні".
Таким чином, Ніколс натякнув, що на момент запису бесіди, ініціатива у цій війні - у країни-агресорки.
План стійкості
В Україні з таким твердженням категорично не погоджуються. Президент Володимир Зеленський 19 листопада 2024 року представив у Верховній Раді План внутрішньої стійкості з акцентом на власному виробництві зброї.
"Можливо Україні доведеться когось у Москві пережити, щоб досягти своїх цілей", - зокрема заявив він.
У Кремлі міркують по-своєму. Коментуючи тривалість так званої "СВО", речник Путіна Дмитро Пєсков розповів: починалася як конфлікт із "київським режимом", а продовжується як протистояння за участі НАТО.
"Ось чому це зайняло більше часу і триватиме ще трохи", - повідомив він.
Підставили плече
У Євросоюзі такими діями Росії до тисячного дня війни в Україні, м'яко кажучи, шоковані. Судячи зі слів Жозепа Борреля, європейців здивувала неспівмірність відповіді Москви.
За його словами, удари "далекобійкою" не підвищують ризик застосування ядерної зброї, взаємозв'язок між рішенням президента США Джо Байдена і ризиками ядерної війни відсутній.
Путін хоче залякати Захід, припустила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, але марно. "Він почав залякувати ще у 2014 році. Ми вже тоді чули застереження наших східних партнерів, що не можна довіряти обіцянкам з Кремля, а потрібно інвестувати в оборону", - заявила вона у Варшаві на зустрічі у форматі так званого "Веймарського трикутника", у якій брали участь міністри закордонних справ Великої Британії, Італії, Іспанії, Франції, та Польщі. У спільній заяві учасники зустрічі наголосили на посиленні НАТО для протидії російським гібридним загрозам.
Єдині, але не разом
За підсумками тієї ж розмови, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запевнив, що найпотужніші в економічному сенсі країни ЄС готові підтримувати Україну навіть за скорочення або припинення військової допомоги зі США.
Однак життєво важливого запрошення до НАТО, про яке говорив 19 листопада Володимир Зеленський, поки немає. За словами українського президента, причина у політичних розбіжностях всередині Альянсу. Утім, він сподівається на початок переговорів про вступ до ЄС у 2025 році.
Зустріч у форматі "Веймарського трикутника", крім запевнень України, виказала внутрішні бродіння у Євросоюзі. Так, президент Болгарії Румен Радєв назвав дозвіл США на "далекобійку" небезпечною грою з вогнем. "Настав час, щоб цей політичний покер, ставками у якому є життя тисяч людей, припинився", - зазначив він.
Американська сторона дала зрозуміти, що "покер" міг би завершити сам Путін виводом військ із території України. Нервово-роздратована реакція Кремля на нову версію мирного плану від президента Туреччини Реджепа Ердогана показала, що Путін не збирається навіть обговорювати щось подібне. Ця реакція спростувала слова прем'єра Словаччини Роберта Фіцо, що Джо Байден нібито зірвав початок мирних переговорів.
Хвороба кульгавості для логіки і совісті
У Раді нацбезпеки США змінам ядерної доктрини РФ не здивовані - очкували цього і не бачать жодних причин для коригування власної ядерної позиції чи доктрини, бо "це, швидше, безвідповідальна риторика".
Однак німецьке видання Die Welt припускає, що кремлівський диктатор готується до війни з НАТО, котра розпочнеться за 7-10 років. Тіньову війну проти Німеччини він уже веде, стверджують журналісти видання, найперше під ударами можуть опинитися країни Балтії. На користь версії - обрив згадуваних кабелів.
Зміна доктрини є ознакою слабкості Путіна, каже колишній російський розвідник Сергій Жирнов. "Ядерна зброя (ЯЗ) є зброєю стримування, лише у СРСР вона була наступальною", - зауважив він.
Самовбивчий крок
На думку політолога Тараса Загороднього, для Росії від ЯЗ будуть лише проблеми, бо такі союзники як Китай чи Індія відвернуться від неї.
"Путін загнав себе у таку кількість політичних пасток, що вибратися з них уже неможливо, - вважає публіцист Віталій Портников. - Немає відповіді на запитання, чи готовий він до реального конфлікту з НАТО".
Натомість Путін використає це для шантажу Дональда Трампа: якщо той не поступиться, отримає ядерну війну, "з якою Трамп і його оточення не хочуть мати жодних справ", зазначив Портников.
У Кремля нічого не залишилося, крім ядерної лякалки, констатував ексміністр закордонних справ Володимир Огризко. "Путін міг застосувати ядерну зброю десятки разів, приводи були. Та у той момент, коли він захоче натиснути на кнопку, хтось натисне на курок".
3 
8759
Коментарі
1