Ганебний парад Путіна натякає на катастрофічну ситуацію в армії РФ

Тепер для кожного росіянина стає очевидним, що справи Росії в Україні йдуть далеко не за планом

Важко уявити собі більш відповідний символ занепаду військових успіхів Росії, ніж вигляд самотнього танку сталінських часів, що котиться Красною площею під час традиційного для країни святкування Дня перемоги 9 травня, – пише Пітер Дікінсон для Atlantic Council.

Протягом останніх 20 років Володимир Путін використовував День перемоги, щоб показати відродження сучасної Росії як військової наддержави, і в кожному щорічному параді зазвичай брали участь десятки найновіших танків. Цього року єдиним танком була модель Т-34 із Другої світової війни.

Прикра відсутність танків на параді цього року було широко витлумачена як ще одне свідчення катастрофічних втрат Росії в Україні. Незабаром соцмережі зарясніли повідомленнями, які висміюють Кремль.

"Сучасну російську військову техніку набагато простіше знайти на українських виставках військових трофеїв, ніж на Параді перемоги в Москві", – наголошується в офіційному акаунті Міноборони України в Twitter.

Інші були менш тонкими.

"На параді у Москві був один танк! Сміємось по всій Україні", – написав депутат Олексій Гончаренко.

"В Україні у фермерів більше російських танків", – пожартував інший користувач Twitter.

Негативна оптика навколо святкування цьогорічного Дня перемоги завдає шкоди особисто Путіну, який відіграв важливу роль у тому, щоб зробити це свято серцевиною національної ідентичності сучасної Росії.

Часто передбачається, що День перемоги завжди домінував у російському календарі, але це не відповідає дійсності. Фактично за 46 років період між закінченням Другої світової війни та падінням СРСР радянська влада провела лише три паради на честь Дня перемоги. Інші свята, такі як 1 травня та річниця більшовицької революції 1917 року, вважалися куди більш значущими.

Тільки коли Путін прийшов до влади, День перемоги почав займати своє нинішнє становище найважливішого державного свята Росії. За останні 20 років він перетворив День перемоги на центр псевдорелігійного культу перемоги зі своїми священними символами, святами, святими та догмами. Істерія навколо свята стала відома як "побєдобєсіє" або "манія перемоги", і будь-хто, хто посміє поставити під сумнів вкрай облагороджену Кремлем версію Другої світової, швидше за все, зазнає жорстокого переслідування, яке колись використовувалось щодо середньовічних єретиків.

Вшанування ролі Росії у розгромі нацистської Німеччини виявилося для Путіна надзвичайно вигідним із політичної точки зору. Це допомогло йому відновити російську національну гордість після уявних принижень 1990-х і проклало шлях до повернення до авторитаризму в сьогоднішній Росії, реабілітації Сталіна та применшення злочинів радянської доби. Путін також відродив лексикон Другої світової війни як зручний спосіб атакувати своїх ворогів. При цьому внутрішніх і зовнішніх супротивників зазвичай називають "фашистами". У Росії термін "нацист" втратив будь-яке значення і став позначати будь-кого, кого вважають "антипутінським".

Ця токсична тенденція найяскравіше виявляється щодо України. Кремлівські лідери роками демонізували українців як "нацистів", незважаючи на повну відсутність будь-яких реальних ультраправих політиків в українській владі. Як і очікувалося, коли Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, він оголосив "денацифікацію" країни своєю головною метою війни. Російський диктатор знову повернувся до цієї теми у вівторок, під час виступу на День перемоги, прямо порівнявши свій нічим не спровокований напад на Україну з боротьбою проти нацистської Німеччини.

Нескінченні звернення Путіна до пам'яті про Другу світову явно спрямовані на те, щоб мобілізувати російську громадськість на підтримку нинішньої війни, але вони не можуть повністю приховати похмурі реалії його вторгнення, що стрімко розвалюється. Те, що спочатку замислювалося як триденна кампанія з повалення української влади і захоплення влади в країні, стало найкривавішим європейським конфліктом з часів Гітлера та Сталіна. За останні 15 місяців російські військові втрати були настільки важкими, що високі представники розвідки США тепер відкрито запитують, чи зберігає путінська армія взагалі здатність "витримувати навіть скромні наступальні операції". Оскільки найближчими тижнями очікується початок великого українського контрнаступу, у Москви мало приводів для оптимізму.

До певної міри поетично, що події, пов'язані зі святкуванням Дня перемоги цього року, наблизили російську аудиторію до неприємної правди.

Від скасування регіональних парадів та публічних маршів до відсутності танків на Красній площі – тепер для кожного росіянина стає болісно очевидним, що справи Росії в Україні йдуть не за планом. Подія, яку задумали як пропагандистський спектакль, що демонструє силу путінського режиму, натомість підкреслила слабкість РФ, яка наростає. Путіна часто звинувачують у тому, що живе минулим, але цей День перемоги він захоче забути.

Переклад Gazeta.ua