Путін думав, що час на його боці. Але знову прорахувався

Байден чітко вказав російському диктатору, що йому не вдасться зруйнувати єдність Заходу

Президент США Джо Байден потрапив до заголовків газет 20 лютого своїм сміливим та несподіваним візитом до Києва. Він наголосив на постійній підтримці США України у її боротьбі проти російської агресії. Неоголошена поїздка відбулася в той час, коли Україна готується відзначити річницю повномасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося рано-вранці 24 лютого 2022 року. Це посилає Москві важливий сигнал, що США та їхні партнери продовжать стояти на боці України, коли війна переходить на другий рік, – пише Пітер Дікінсон для Atlantic Council.

Приїзд Байдена до Києва тепло зустріли як українські офіційні особи, так і представники громадськості. Глава МЗС України Дмитро Кулеба назвав візит "перемогою українського народу та президента Зеленського", а депутат Олексій Гончаренко назвав "явною ознакою рішучої підтримки України з боку США".

Коли новина про візит Байдена для підняття бойового духу поширилася українською столицею в понеділок вранці, багато киян висловили своє схвалення. Дехто з фірмовим українським гумором відзначив, що готовий навіть прийняти тимчасове порушенням міського руху, спричинене кортежем американського лідера.

Хоча візит Байдена спричинив радість на вулицях Києва, основна цільова аудиторія, можливо, була за кордоном у Росії. Відеозапис, на якому лідер США прогулюється в центрі української столиці разом із президентом Володимиром Зеленським під звуки сирен повітряної тривоги, болісно виглядатиме у Кремлі в той час, як російські надії все більше пов'язуються з послабленням рішучості Заходу підтримати Україну. Цей візит, здається, спеціально розроблений, щоб розвіяти такі надії.

"Путін думав, що Україна слабка, а Захід поділений. Він думав, що зможе нас пережити. Не думаю, що думає так зараз. Він просто помилився", – заявив Байден у Києві.

Схоже, Володимир Путін справді серйозно недооцінив ймовірну реакцію Заходу на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Цей прорахунок дорого йому коштував. Але багато в чому його можна було зрозуміти. Мислення російського диктатора ґрунтувалося на роках умиротворення і компромісів, які переконали Путіна, що він може дозволити собі ігнорувати попередження, які отримував від своїх західних колег напередодні вторгнення у лютому 2022 року.

Коли російська армія вторглася до Грузії у 2008 році, західні лідери коротко протестували, але незабаром запропонували "перезавантажити" відносини з РФ і наполягали на поверненні до "бізнесу як завжди". Так само, коли на початку 2014 року російські війська без знаків розрізнення захопили Крим, Захід голосно засудив вторгнення, але ввів переважно символічні санкції, а також закликав Україну не чинити жодного військового опору.

Натхнений відносною легкістю кримського тріумфу, Путін спровокував війну на Донбасі. Слабка відповідь на цю останню ескалацію агресії зміцнила в Москві враження, що західні погрози, зрештою, порожні, і їх можна спокійно ігнорувати.

Справді, у роки після переломного захоплення Криму та початку бойових дій на сході України багато європейських країн фактично посилили свою залежність від постачання енергоресурсів із Росії. Не дивно, що Путіну та багатьом в його найближчому оточенні було так важко сприймати всерйоз розмови Заходу про демократичні цінності.

Все це зробило рішучу реакцію Заходу на торішнє вторгнення чимось на зразок грубого пробудження путінського режиму. Але, незважаючи на невдачі останнього року, багато хто в Москві, як і раніше, вважає, що Захід зрештою втратить інтерес до України, і Росії потрібно лише показати необхідну стійкість, щоб здобути перемогу. Це можна побачити в еволюції російських інформаційних операцій, які під час вторгнення змістили акцент із ранніх спроб виправдати дії РФ на пізніші повідомлення, спрямовані на дискредитацію України та сумнів у продовженні західної допомоги країні.

Крах міжнародної підтримки України нині не видається неминучим, але це майже напевно найреальніший шанс Путіна врятувати своє невпевнене вторгнення. Катастрофічні втрати в перший рік війни означають, що російська армія тепер все більше покладається на велику кількість недавно мобілізованих військ з обмеженою підготовкою та найчастіше низьким моральним духом. З початку 2023 року цих ненавчених солдатів використали у низці локальних наступів, які призвели до найвищих показників втрат серед російських військ із першого тижня вторгнення.

На даний момент мало що вказує, що російська армія все ще здатна проводити великомасштабні наступи, які могли б рішуче переламати хід війни на їхню користь. Натомість путінські генерали повинні підготуватися до широко очікуваного весняного наступу дедалі краще озброєних і високо мотивованих українських збройних сил, які підтримує ресурсами об'єднаний західний світ. Якщо цю єдність вдасться зберегти протягом 2023 року, то зростає консенсус, що Україна зможе перемогти Росію.

Під час візиту до Києва президент Байден прямо кинув виклик нереалістичним очікуванням Росії щодо руйнування єдності Заходу і дав зрозуміти, що час не на боці Путіна. Стоячи поруч із президентом Зеленським, лідер США обіцяв довгострокову американську підтримку України. "Свобода безцінна. За неї варто боротись стільки, скільки потрібно. Саме стільки ми будемо з вами, пане президенте. Стільки, скільки потрібно", – сказав Байден.

Це повідомлення було дуже добре сприйняте в Україні. Що важливо, воно також буде почуте у Кремлі.

Переклад Gazeta.ua