"Жести доброї волі" та "денацифікація". Що означає лексика Кремля

За допомогою евфемістичної лексики РФ створює альтернативну реальність, в якій російські війська – шляхетні визволителі

З того часу як 24 лютого російські війська вперше перетнули український кордон, Кремль використовує характерну евфемістичну лексику, щоб применшити злочинний характер вторгнення. Це призвело до створення цілої альтернативної реальності, в якій російські війська – шляхетні визволителі, які ведуть лицарську кампанію проти підлих українських нацистів, які бомбардують себе та влаштовують фальшиві звірства, вбиваючи власне цивільне населення, – пише Пітер Дікінсон для Atlantic Council.

Хоча офіційна російська версія подій очевидно абсурдна, розуміння справжнього сенсу термінології Москви вкрай важливе для міжнародної аудиторії, яка прагне розібратися в часто дивних заявах Кремля. Від "жестів доброї волі" до "денацифікації" та "повернення російських земель" – ось деякі ключові фрази з лексикону путінської війни, перекладені простою мовою.

"Спецоперація" – коли війна не війна? Схоже, в тому й була логіка Путіна, коли він оголосив про свою "спеціальну військову операцію" проти України вранці 24 лютого. Параноїк Путін через негативні конотації слова "війна" повністю заборонив його використання в російських ЗМІ.

"Денацифікація". Путін заявив, що основною метою його "спеціальної військової операції" в Україні є "денацифікація" країни. Ця спроба виправдати вторгнення, зображуючи його як хрестовий похід проти крайнього правого екстремізму, відображає історичні спроби Кремля дискредитувати український рух за незалежність, прирівнявши його до фашизму. Заяви Путіна про "денацифікацію" емоційно привабливі для російської аудиторії, яка переслідується жахами Другої світової, але вони теж глибоко вводять в оману. Нинішня Україна – демократія, що зароджується, з президентом-євреєм і ультраправими маргіналами, які щосили намагалися отримати 2% голосів на останніх національних виборах у країні.

Жорстокі дії російських військ в Україні підтвердили, що Кремль вважає всіх, хто ідентифікує себе українцем, "нацистами". Проголошена Путіним "денацифікація" насправді означає "деукраїнізацію", як показує відому військову статтю російського державного інформагентства РИА "Новости". Для більшості українців єдиними нацистами в країні є російські солдати, які ведуть геноцидну війну від імені неврівноваженого диктатора.

"Військові об'єкти". Російське вторгнення в Україну супроводжувалося масованими повітряними бомбардуваннями та ракетними ударами по всій країні. Тим часом, путінські війська, які повільно просуваються, значною мірою покладаються на безладні иа нищівні артилерійські обстріли, в результаті яких тисячі людей загинули й десятки українських міст перетворилися в руїни.

У той час, як світ бачить, що більша частина України лежить у руїнах, Кремль, як і раніше, вкрай чутливий до звинувачень у військових злочинах і продовжує наполягати, що російські сили завжди завдають ударів лише по "військових об'єктах". Судячи з досвіду останніх чотирьох місяців, у розумінні Росії "військові об'єкти" включають Маріупольський драматичний театр, Краматорський вокзал та Кременчуцький торговельний центр, а також сотні шкіл, лікарень і житлових будинків по Україні. Оскільки міжнародні розслідування військових злочинів уже розпочалися, претензії Росії щодо "військових об'єктів", найімовірніше, будуть розглянуті в суді.

"Жест доброї волі". Росія чекала швидкої та переможної війни в Україні, але все пішло не за планом Кремля. Замість того, щоб захопити Київ протягом кількох днів, як передбачалося, російські війська зіткнулися з сильним опором і зазнали низки болючих втрат на полі бою. У відчайдушній спробі замаскувати ці поразки та захистити гідність Росії, Кремль став офіційно називати свій відступ "жестами доброї волі".

Перший "жест доброї волі" зробили наприкінці березня, коли Росія повністю відступила з півночі України після поразки у битві за Київ. Після недавнього відступу РФ 30 червня зі стратегічно важливого аванпосту на Чорному морі на острові Зміїний Кремль аналогічним чином заявив, що відступає як "жест доброї волі" щодо України. Українці сподіваються на ще багато подібних "жестів доброї волі" найближчими тижнями, оскільки вони прагнуть витіснити російські війська з півдня та сходу своєї країни.

"Повернення російських земель". Протягом кількох місяців, що передували вторгненню, Путін вдавав, що, в першу чергу, стурбований розширенням НАТО на території колишнього СРСР. З ті х пір відмовився від цього вдавання і оголосив себе спадкоємцем Петра І. Виступаючи на початку червня, він порівняв нинішню війну з завоюваннями царя 300 років тому та заявив, що, як і Петро І, ​​тепер він теж займається історичною справою "повернення російських земель".

Путін ніколи не приховував, що розглядає територію сучасної України як "історично руську землю". Протягом багатьох років заперечував право України на існування, стверджуючи, що всі українці насправді росіяни, "один народ". Справжнє питання у тому, які інші суверенні держави також можуть підпадати під визначення "історичних земель" Путіна. Недавно він заявив, що весь колишній СРСР був історично територією Росії.

Незрозуміло також, чи обмежується бажання Путіна повернути російські землі 14 пострадянськими державами, які не входять до складу Росії. Імперська Росія колись також керувала Фінляндією та Польщею, а радянська імперія після Другої світової війни сягала глибоко в Центральну Європу й включала Східну Німеччину. Зрозуміло одне: якщо Путіна не зупинити в Україні, його імперські амбіції напевно зростуть.

Переклад Gazeta.ua