Ми звикли до тривог. Поради, як зберегти інстинкт самозбереження

Всі ми втомились від війни, але варто залишатись пильними й не втрачати гостроти реакцій

Чому мені стала байдужою небезпека? У перші місяці війни сигнал повітряної тривоги викликав лише одне бажання – негайно бігти до укриття. Сьогодні ж більшість українців ігнорують ймовірну загрозу. Чому так сталося і як повернути втрачений інстинкт самозбереження?

Чому ми більше не боїмося?

Після 24 лютого життя українців перетворилось на суцільний стрес. Втім, жити у стані постійної напруги неможливо: це швидко виснажує організм фізично та психологічно. Тож спочатку у нас з'явилась втома, потім – звикання до загроз.

Небезпека втратила свою гостроту, а сигнал повітряної тривоги більше не викликає жодних реакцій, крім лайки у бік Путіна. Мозок також намагається нас заспокоїти: ракет у небі не видно, вибухи стаються в інших містах – отже, все нормально. У когось на четвертому місяці війни виникла апатія: "Хай буде, що буде, бо сил і бажання бігати до укриття кілька разів на добу просто немає". Багато хто піддався чужому впливу. Наприклад, якщо більшість ваших сусідів чи співробітників ігнорують сигнали повітряної тривоги й продовжують займатися справами, вірогідність того, що ви теж так будете чинити, становить понад 90%. Така поведінка у воєнний час – не найкращий вибір, бо становить реальну небезпеку вашому здоров'ю. Навпаки, варто бути пильним і не втрачати гостроти реакцій.

Як зберегти інстинкт самозбереження

Перш за все потрібно усвідомити, що загроза життю дійсно існує. Причому неважливо, як далеко ви знаходитесь від зони бойових дій: "прильоти" є по всій країні. Тож дайте собі установку: коли звучить сигнал повітряної тривоги – я прямую до укриття або до безпечного місця.

Час перебування в укритті має асоціюватись з чимось приємним або хоча б нормальним, а не принизливим та гнітючим. Якщо це місце у вашому домі чи офісі (пам'ятаємо про правило двох стін) – зробіть його максимально комфортним для очікування. В укритті зовсім не обов'язково сидіти без діла і рахувати кожну хвилину. Можна спілкуватись, читати, грати в настільні ігри чи займатись спортом, адже фізичні вправи відволікають від негативних думок. Ще один позитивний момент: можливо ваша поведінка стане прикладом для інших.

Як побороти апатію

Повна байдужість до загроз – найгірший варіант у цей непростий час. Самотужки знайти мотивацію доволі непросто. Тут у пригоді стане допомога професійного психолога або підтримка рідних чи друзів. Вони точно зможуть повернути вам любов до життя.

Боротися з апатією також допомагає цікаве спілкування, командні ігри, смачна їжа, заняття улюбленим хобі, медитації та фізичні вправи.

Ще одна робоча техніка – щоденне планування майбутнього. Думайте про подорожі, які на вас чекають, про купівлю автомобіля чи ремонт у домівці. До речі, пошуком шпалер чи нової кавоварки можна займатись і сидячи в укритті, де вашому життю нічого не загрожує. А ще заплануйте, де і з ким будете святкувати нашу перемогу.

Ексклюзивно для Gazeta.ua