Олександр Мотиль
Американський історик українського походження, політолог, професор
20.01.2022

У Німеччині зростають заклики до припинення дружби з Росією

Понад 70 німецьких учених та експертів із зовнішньої політики опублікували відкритий лист

14 січня понад 70 німецьких учених та експертів із зовнішньої політики опублікували відкритий лист, у якому вимагають докорінно змінити політику Німеччини щодо Росії – із теперішнього мовчазного заохочення перейти до відкритого опору експансіоністським задумам Володимира Путіна, – пише Олександр Мотиль для Atlantic Council.

Багато німецьких інтелектуалів постійно критикують Берлін за його готовність підтримувати нормальні відносини з дедалі більш авторитарним російським режимом, який щиро відкидає цінності та моделі поведінки, які, як стверджує Німеччина та її європейські союзники, лежать в основі європейського проєкту.

Це нове твердження німецьких експертів відрізняється - воно не лише пропонує послідовну критику, а й наполягає на радикальних змінах. Його також підписали деякі з провідних експертів зі Східної Європи у Німеччині та Австрії.

Лист починається з викриття жорстокості путінського режиму всередині країни та актів зовнішньої агресії. Потім автори переходять до критики терпимості Німеччини до поганої поведінки Росії.

"Як найбільша європейська економіка, Німеччина вже понад три десятиліття критично, але переважно пасивно дивиться на те, що відбувається", - йдеться у зверненні.

Реакція Німеччини на "безліч реваншистських авантюр" Росії була "неадекватною", зазначається у відкритому листі. Експерти вважають, що політика Берліна фактично сприяла ослабленню неядерних держав Східної Європи та зміцненню Росії як "дедалі більш експансіоністської атомної наддержави".

Газопровід "Північний потік-1" "підготував ґрунт для вторгнення Росії в Україну" в 2014 році

Автори відкритого листа наводять низку конкретних прикладів. Наприклад, вони стверджують, що газопровід "Північний потік-1" "підготував ґрунт для вторгнення Росії в Україну" в 2014 році. Цей напад став "логічним наслідком" 20-річної "політичної пасивності" Німеччини щодо російського неоімперіалізму. В результаті, як стверджують автори листа, Німеччині слід відмовитися від свого "східноєвропейського особливого шляху" або Sonderweg - багатозначного терміну, пов'язаного з минулим німецьким досвідом імперіалізму та авторитаризму.

Автори листа ясно заявляють, що злочини нацистської Німеччини часів Другої світової війни в Росії не виправдовують небажання Берліна реагувати на "реваншизм" та "нігілізм" путінського режиму щодо міжнародного права. Це тим паче має рацію, якщо нове російське вторгнення в Україну вдарить по країні, яка так само катастрофічно постраждала як жертва гітлерівської Німеччини.

"Політика ФРН щодо Росії має бути докорінно скоригована", - підсумовують експерти.

Подальша бездіяльність лише буде спонукати Росію до "подальших авантюр". Будучи "ключовою країною" в ЄС, НАТО та західному співтоваристві цінностей, Німеччина має ліквідувати "розрив між своєю публічною риторикою та реальною практикою", прийнявши різні "паралельні та конкретні політичні, правові, дипломатичні та цивільно-громадські дії", а також вжити відповідних техніко-економічних кроків".

Загалом, у листі наголошується, що Німеччині слід зробити значно більше для "стримування і введення санкцій проти Росії", а також "підтримати ті держави, які були розчленовані та потрапили під гніт Москви".

Німеччині слід зробити значно більше для "стримування і введення санкцій проти Росії", а також "підтримати ті держави, які були розчленовані та потрапили під гніт Москви"

Ця риторика - розумна і лише вітається, хоча відсутність конкретних політичних пропозицій у листі експертів викликає жаль. Навіть якщо вони зрозумілі самі собою. Тим часом, впадає у вічі, хоч це й не дивно, цілеспрямована відсутність у зверненні військових заходів.

Чи дослухається Берлін до їх заклику? Мав би. Експерти, які підписали це відкрите звернення, абсолютно мають рацію в тому, що Німеччина не має права заохочувати російську агресію та імперіалізм, особливо в таких країнах, як Україна, спустошених німецькою агресією під час Другої світової війни.

І все ж таки політична і ділова еліта Німеччини, схоже, не звертає уваги на цей очевидний момент. Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер напевно знав, що чинить лицемірно, якщо не злочинно, погоджуючись працювати на Газпром. Інший канцлер Анґела Меркель теж не може посилатися на незнання характеру путінського режиму. Зайве казати, що німецький бізнес повністю підтримує проєкт газопроводу "Північний потік-2".

Чому існує ця сліпота щодо російського імперіалізму?

Чому існує ця сліпота щодо російського імперіалізму? По-перше, німецька дружба з російськими автократами має довгу історію. Перший канцлер Німецької імперії Отто фон Бісмарк підтримував тісні політичні та культурні відносини з імперською Росією. Веймарська Німеччина підписала Рапалльський договір із більшовиками у 1922 році.

Відомо, що нацистська Німеччина підписала пакт про ненапад із радянським диктатором Йосипом Сталіним у 1939 році, що підготувало ґрунт для спільного вторгнення до Польщі та початку Другої світової війни.

Останніми роками німецькі політичні партії продовжили цю традицію. І соціалісти, і християнські демократи терпіли й заохочували путінський авантюризм, реваншизм і неоімперіалізм. Соціалісти робили це, тому що їхня прихильність до миру не дозволяє їм бачити загрозу війни в Росії. Християнські демократи керувалися своїми тісними зв'язками з німецьким бізнесом.

Не всі в Німеччині погоджуються з таким підходом до Росії. Нещодавно опублікований відкритий лист ще раз демонструє, що значна частина інтелектуальних лідерів ФРН відмовилася від аморального опортунізму політичної та економічної еліти країни. Їх заклик не зупинить кремлівський неоімперіалізм і, можливо, не відразу переконає Берлін діяти інакше, але, безумовно, наголошує на потребі серйозних дебатів у німецькому суспільстві щодо суперечливого ставлення країни до путінської Росії.

Переклад Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі