Мозок постійно вимагає солі, цукру і жиру. Як із цим впоратися

Мільйони років еволюції навчили нас запасати енергію

Солі, цукру, жиру! Так, саме цих трьох компонентів весь час підсвідомо вимагає наш мозок. Саме тому шинка та сосиски здаються смачнішими за парове недосолене м'ясо, і саме тому до того парового недосоленого м'яса хочеться якогось "здорового", але обов'язково солоного соусу, наприклад, соєвого. Макарон із хрусткою скоринкою та масляним ніжним кремом здається смачнішим за всі здорові handmade-цукерки із сухофруктів. А соковита (жирна) котлетка із свинини залишає далеко позаду суперздорову нежирну парову курячу грудку.

Мільйони років еволюції навчили нас виживати і запасати енергію, і наш мозок прекрасно з цим справляється: солодке та жирне давали нашим далеким предкам енергію та дозволяли запасати жир, щоб вижити у скрутні часи. Солоне також забезпечувало організм натрієм для роботи м'язової та нервової тканин, коли люди харчувалися рослинною їжею.

Часи голоду та дефіциту минули, але наша еволюція ще про це не знає. Проста їжа, яка виросла на землі, змінилася ультрапереробленою, вільною від "баласту" у вигляді оболонок зерна, макухи овочів та фруктів, від якої залишилися лише цукор і тонке борошно. Сіль та жир додали щедро.

І нам така їжа подобається, давайте будемо чесними. Точніше, подобається нашому мозку, дає йому відчуття спокою, задоволення та радості у вигляді дофаміну. Саме тому нас нерідко накриває туга та сум, коли ми "сідаємо на дієту", і ще частіше на нас нападають зриви та приступи об'їдання.

І так ми і живемо: з внутрішнім цензором, який картає нас, і наставляє на путь істинний, салатний, зожний, та голосом предків, який вимагає жиру, глюкози та солі.

З цим першим голосом можна "домовитись", він розміщений у лобній долі мозку і є достатньо пластичним. Допоможе усвідомлення того, що солодощі мають бути дозованими, жир потрібно вибирати якомога корисніший, сіль частково замінювати природними кислотами (соком лимона) та прянощами.

А ще рух. Нашим предкам він давав змогу виживати — наздоганяти здобич та втікати від небезпеки, боротися та використовувати силу м'язів для виготовлення засобів існування. І цей маховик еволюції працює і зараз: без навантаження м'язів ми їх втрачаємо, а паралельно набуваємо жир, який відкладається практично у всіх тканинах нашого тіла, спричиняючи запалення, атеросклероз та інші хвороби цивілізації.

Тому, якщо ви інколи з'їсте шматок домашнього яблучно-коричного штруделя, але при цьому пройдете 10 кілометрів на свіжому повітрі або виконаєте півторагодинний комплекс вправ, не картайте себе строго: ви й отримали порцію радості та задоволення (дофаміну), і стримали накопичення жиру.

Я це все вела до того, що скоро — новорічні свята, дофаміну передбачається багато, а, як відомо, з кожним разом його має бути більше, щоб отримати задоволення. А ще в багатьох буде алкоголь, який глушитиме "голос розуму", тобто тих ділянок кори головного мозку, які відповідають за контроль та внутрішню цензуру.

Тому готуватися до Нового року потрібно відповідально, принаймні, робити спроби це робити, щоб потім без "експрес-похудінь":

1. Збільшити рухову активність. Саме час почати вчитися танцям або відновити вправи під ритмічну музику.

2. Додавати хоча б один корисний продукт щодня: чи зелень, чи салат із свіжої капусти, чи склянку розморожених або сезонних (калина, журавлина) ягід.

Життя одне і, однозначно, варте зусиль.

Оригінал