Україна проливає світло на злочин Путіна у Криму
"Кримська платформа" має почати новий етап в боротьбі за припинення окупації півострова, яка наразі зайшла у глухий кут
Представники 42 країн, в тому числі ряд президентів ЄС і міністрів закордонних справ, зберуться в Києві 23 серпня на перший саміт "Кримської платформи". Ця нова ініціатива Києва направлена на переорієнтацію міжнародної уваги на окупацію Криму Росією. Це сталося більш ніж через сім років після того, як військове захоплення Москвою українського півострова приголомшило світ і проклало шлях до нинішньої атмосфери холодної війни, - пише Пітер Дікінсон для Atlantic Council.
Українські офіційні особи давно нарікають на те, що питання окупації Криму зникло з міжнародного порядку денного. Попри те, що дипломатичні зусилля з вирішення тривалого збройного конфлікту між українськими військовими та підконтрольними Кремлю силами на сході України тривають, доля Криму зрідка згадується в таких дискусіях. Замість цього його поклали на дальню полицю і, схоже, забули.
Крим поклали на дальню полицю і, схоже, забули
Президент України Володимир Зеленський сподівається, що "Кримська платформа" допоможе вирішити цю проблему і пожвавить дискусії про те, як найкраще протистояти російській окупації. Виступаючи 9 серпня, Зеленський визнав, що Крим в значній мірі відсутній в сьогоднішньому міжнародному медіа-ландшафті, й сказав, що мета саміту - знову звернути увагу на це питання.
"Для нас буде великою перемогою, якщо зможемо підняти питання Криму з колін", - сказав Зеленський.
Зусилля України повернути кримський злочин Володимира Путіна в центр міжнародної уваги спричинили у Москві серйозні занепокоєння. Росія давно наполягає на тому, що питання про статус Криму закрите. Вона відмовляється брати участь у будь-яких формах дипломатичного діалогу, подібно до того як обговорює триваючу війну на сході України. Проте, міжнародне співтовариство нині ні на крок не ближче до того, щоб прийняти російське захоплення Криму, ніж було 7,5 років тому.
Зусилля України повернути кримський злочин Путіна в центр міжнародної уваги спричинили у Москві серйозні занепокоєння
Під час недавнього візиту на окупований півострів глава МЗС Росії Сергій Лавров підкреслив гнів Кремля з приводу останньої ініціативи України щодо відродження міжнародного інтересу до Криму. Виступаючи в Судаку 12 серпня, Лавров назвав майбутній саміт "Кримської платформи" "шабашем" і звинуватив Захід у тому, що той продовжує підтримувати "неонацистські та расистські настрої нинішньої української влади".
Не дивно, що офіційні особи в Києві привітали яскравий спалах Лаврова як свідчення занепокоєння росіян. Першим висловився глава МЗС України Дмитро Кулеба. Він заявив, що задоволений "нервовою" реакцією російського колеги.
Офіційно Україна сподівається, що київський саміт наступного тижня може послужити платформою для підвищення ефективності міжнародної відповіді на окупацію Криму. Оскільки військові варіанти широко визнані як неприйнятні, це означає, що Україна наполягатиме на подальшому санкційному тиску та інших міжнародних діях, щоб збільшити витрати, які несе Кремль за анексію півострова.
Україна наполягатиме на подальшому санкційному тиску та інших міжнародних діях, щоб збільшити витрати, які несе Кремль за анексію півострова
Хоча міжнародне співтовариство боїться вступати в пряму конфронтацію з путінською Росією, ніколи в нікого не виникало сумнівів у незаконності дій Кремля щодо захоплення Криму. Спроби Росії створити видимість легітимності, організувавши "референдум" під час захоплення півострова навесні 2014 року, зазнали невдачі й були більшістю відкинуті під час подальшого голосування в ООН.
Зусилля Росії з виправдання окупації також стримуються мінливими наративами Кремля. На початку військової операції з захоплення Криму Путін прямо заперечував причетність російських збройних сил і неправдоподібно стверджував, що добре оснащені сили, що брали участь в захопленні, насправді були місцевими добровольчими загонами. Однак пізніше він відступився й зізнався в розміщенні російських військ.
Для міжнародного співтовариства спроба Росії анексувати Крим є небезпечним прецедентом, який завдає удару по суті заснованого на правилах міжнародного порядку, встановленого в десятиліття після Другої світової війни. Будь-які кроки щодо визнання домагань Росії в Криму можуть розпалити глобальну нестабільність й узаконити застосування сили в територіальних суперечках. Це майже гарантує продовження міжнародної протидії претензіям Москви.
Завдання України зараз - втілити це протистояння в нові дії. Адміністрація Зеленського не раз заявляла про свою прихильність до припинення окупації Криму. Проте в Києва немає інструментів для значного просування до цієї мети. Беручись за "Кримську платформу", Україна сподівається мобілізувати міжнародне співтовариство і почати новий етап в боротьбі за припинення окупації, яка наразі зайшла у глухий кут.
Переклад Gazeta.ua
Коментарі