Загострення на Донбасі неминуче. Час бити ворога

Україна має міжнародну підтримку, але не користується нею

Зустріч радників лідерів країн – учасниць переговорів у "нормандському форматі" – скасовано! Вона мала відбутись в Парижі 28 серпня. Росія відкрито її зірвала, заявивши, що їхнього представника на зустрічі не буде.

Все почалося з погроз з боку Росії з приводу постанови Верховної Ради про місцеві вибори, в якій РФ назвали агресором.

Москва шантажувала всі підгрупи, погрожувала заблокувати всі переговори, вимагаючи переглянути закон і прибрати ті пункти, які її не влаштовують. Це було прогнозовано, адже в жодному мирному врегулюванні в Кремлі не зацікавлені. Росії потрібний постійний конфлікт на Сході, нестабільна політична ситуація, а також повна легалізація в Україні своїх посіпак з так званих ЛДНР, тобто їхній "особливий статус". І жодні поступки з компромісами не допоможуть.

Повторю свою думку – треба мати сталеві яйця та потужніше ставити Росію на коліна на двох фронтах:

1. Схід. Окупанти дуже посилились за минулий місяць. Це ми бачимо з укріплення передньої лінії, відновлення другої лінії оборони та з великої кількості нових позицій на різних ділянках. Це було очікувано, прогнозовано. Так було у вересні 2015 року, коли режим тиші теж тривалий час дотримувався, а я особисто спостерігав як росіяни заливали бетоном свої укріплення. Одночасно прибували нові гуманітарні конвої зі "смертоносними ліками і гречкою". Робота Міжнародної місії ОБСЄ на окупованій території була повністю заблокована, щоб максимально приховати прибуття додаткової військової техніки та особового складу. А те, що вдалось зафіксувати, вкотре демонструє: загострення на Сході неминуче і вже скоро по наших захисниках полетить чергова порція "привітань від Путіна".

2. Міжнародна арена. Лист Дмитра Козака, який анонсував та погрожував зірвати зустріч радників голів "нормандської четвірки" дуже роздратував бабцю Меркель. Вона та її дипломати неодноразового звинувачували Москву, повторюючи – жодного повернення до Великої сімки, поки війна не буде закінчена, а Україна не поверне контроль над державним кордоном і Кримом. Не такою жорсткою була позиція Франції, але вона була. А також зокрема і США. Тобто маємо підтримку в цьому питанні, але не користуємося нею. Хоча ще є час для аналізу ситуації, консультації з дипломатичним корпусом і, на фоні очевидної російської експансії в Білорусі, час бити ворога.

Андрій Римарук для фонду "Повернись живим". Допомогти волонтерам можна тут.