Армія і війна занадто оголені. Відкриваємо козирі для російських розвідників
Пора подбати про інформаційну гігієну
Армія і війна занадто оголені для інформаційного простору. Це вже не "ню", а суцільне…
Цей допис не емоційний. Він сповнений безпеки і турботи про наше військо, якому ми спільно допомагаємо і так сильно оберігаємо від російської агресії. Думаю, пора подбати про інформаційну гігієну та холодний розсуд.
Ми переплутали радість з мовчанням, гордість з відкриттям власних козирів для російських розвідників. Ми це робимо навмисно чи просто так, для популізму?
Мені не звикати бути білою вороною, але справедливою. Були часи коли:
- доказував, що стволи не криві;
- злився на тих, хто кричав, що в сонечок техніку відвели за польський кордон;
- дивувався тотальній забороні відкриття вогню, при цьому ми щомісячно раділи втратам ворога.
Досі не можу второпати. Навіщо писати про взяття села, якого ми не брали?
І ось чергове інформаційне загострення. Від Bayraktar всім ніби дах зірвало тою ракетою, яка ніби не сильно гупає.
Досі не можу второпати. Навіщо писати про взяття села, якого ми не брали? Нам його і брати не треба, бо 6 років воно під нашим вогневим контролем. Всі дороги, стежки ми бачимо 24/7. Та навіть якби ми його взяли, чи доречно про це писати в той самий день? Може, здалось б дати можливість покращити свої позиції, укріпитись, помацати слабкі місця ворога і вже посилатись на офіційні джерела? Ніт. У свою чергу, ми змусили офіційні джерела виправдовуватись, казати правду.
"Ніт, то не наш метод. Бо нас гордість розпирає". Ок, гордість розперла до чотириденного обстрілу ствольною артилерією і втрат з нашого боку. Далі було ще цікавіше.
Нам стало мало відео історичного застосування Bayraktar. Нам з величезною гордістю за хлопців треба ще вивалити в мережу аматорське відео зі штабу зі звуком і обговоренням, як зараз будемо той Bayraktar застосовувати.
Нам стало мало відео історичного застосування Bayraktar. Нам з величезною гордістю за хлопців треба ще вивалити в мережу аматорське відео зі штабу
Цей фактаж - безцінна річ в руках ворога. Чому? Описувати, думаю, не варто. Для людей в темі і так все зрозуміло. В мене лише одне питання - нахіба? Щоб порадіти, розкривши карти?
Звісно, переможенька подекуди солодша за зрадоньку. Чомусь ми так не раділи, коли СБУ затримало офіцера Збройних сил, який збирав інформацію на користь РФ у військовій частині, де дислокуються Bayraktar. Норм тема, правда? Та й це не поодинокий факт за останні не те що роки, я би сказав місяці. І багатьом до сраки, що в деяких наших військових подвійне громадянство. Чиє друге? Вгадали? Всім чотири, вам п'ять.
Давайте стримано і виважено мислити, довіряти військовим. Допомагати їм правильно, але не на користь ворога. Дякую.
Допомогти волонтерам можна тут
Коментарі