Економічного безвізу від нової влади, схоже, не дочекаємося

100 днів минули, питань дедалі більше

Таких можливостей, як сьогодні, не було у жодного президента й у жодної партії влади. Щоб почати їх реалізовувати, є ключові перші півроку. Інакше вікно можливостей закриється і залишиться тільки рвати на собі волосся, сперечатися, хто більше винен і згадувати ці дні, як час втрачених можливостей. Я ніколи ще не бачив, щоб АП, Кабмін і Верховна Рада не ворогували і працювали на єдиний результат.

На старті і чекають пострілу перед прийняттям новообраною Радою в найближчі кілька днів чи то 40, чи то 70, чи то 100 законопроектів. З них десятки економічних. Що в них — таємниця, ніяких публічних обговорень в експертному середовищі, яке я знаю, не було.

На жаль, єдиний відпрацьований за три роки експертами, всіма бізнес-асоціаціями та бізнес-громадськістю законопроект про податкову реформу із заміною податку на прибуток на ПННВК, як мені по секрету повідомили, в цю сотню не входить і як і раніше "не на часі". Хоч він входив упрограму Володимира Зеленського після того як показово був обіцяний, але прокинутий минулою владою. Тож економічного безвізу, схоже, не дочекаємося.

Є три основні варіанти взаємини влади і бізнесу:

1. Використовувати бізнес як кормову базу бюджету. А потім вже рвати шматки бюджету всім, хто має до нього доступ. На шкоду соціалці та розвитку інфраструктури. При цьому бізнес не захищений від держрекету на місцях на користь місцевих користолюбців і силовиків, а інвесторів зустрічають фразою: "Здається нам, дорогенький, що ти інвесторок!".

2. Підприємці платять податки, що не розкрадаються, і держава їх захищає.

3. Партнерський діалог влади з платником податків про те, що з функцій держави заважає, що потрібно виправити, які правила гри здаються несправедливими і що не так у законах. А потім вже без принципу "вибіркової справедливості" вимагати дотримання всіма єдиних правил. Створення умов для розвитку підприємницької активності, а значить і збільшення бюджетних надходжень.

Який з них обере нова влада, подивимося. Поки що я бачив тільки різні модифікації першого варіанта. Але є надія на 2-й і навіть третій шлях. Але поки що діалогу немає!

У будь-якому випадку головний індикатор ефективності влади — це ВВП на душу населення. Зараз він у нас найнижчий у Європі і це прикро. Українці відмінно працюють. Але в інших країнах. А значить питання не в людях, а в організації роботи державного менеджменту. Чекаємо, яким шляхом піде президент і команда, що перебуває поки що в його тіні.

Оригінал