Дитина як кінець світу
Я сиджу з друзями в кафе. Задоволення від спілкування трохи псують роздратовані розмови за спиною і незручний вантаж в руках.
Я прийшла в кафе з маленькими дітьми і цим порушила громадський спокій.
Ні, моя молодша дочка взагалі нікому не заважає, тому що мирно спить у мене на руках - адже дитячих стільчиків в звичайному кафе або ресторані середньої руки немає. Моя старша дочка не бігає, не кричить, не кидається їжею. Вона мовчки колупає ложкою морозиво - єдине блюдо в меню, яке без побоювання можна дати дитині.
Але ми все одно дратуємо більшість відвідувачів. Адже, "понароджуючи тут", потрібно сидіти вдома, а не бувати в громадських місцях.
У більшості випадків народження дитини для активної українки – яка любить сходити з друзями в кафе чи піцерію, провести вечір в боулінгу та кінотеатрі або насолодитися концертом - означає кінець світу. Звичне життя руйнується, і ти опиняєшся замкненою разом з дитиною в квартирі, на крихітному п'ятачку дитячого майданчика серед висоток (вранці там гуляю собачники, вдень - мами з малюками, увечері - підлітки, а вночі - публіка, що викликає побоювання).
Тому що в нашій культурі не прийнято кудись ходити з дітьми (типова реакція тих, що повертаються з закордону: ти уявляєш, там скрізь ДІТИ!). Малюків бояться, вони дратують своєю присутністю в громадському місці. Дітей не терплять - як тільки у вас з'являється малюк, ви помічаєте, як вас перестають запрошувати в гості чи на свята - адже дитина може створити незручності!
Маленькі дитячі резервації - дитячі кімнати з атракціонами у великих торгівельних центрах - зазвичай переповнені, і дітей там беруть тільки з певного віку. До того ж "будували ми будували ..." - рідко де є кімнати для сповивання. Повірте, зміна підгузка немовляті на кришці унітазу або на мокрій стільниці між раковинами - це ще те завдання.
Вихід для молодих батьків - або бабусі-дідусі, або няня. А якщо бабусі далеко, а няню неможливо найняти з якоїсь причини?
Будемо сидіти вдома, виходити тільки в аптеку й магазин. Тільки от проблема - перейти дорогу. Якщо йти коротким шляхом, через підземний пішохідний перехід, то доведеться тягти на собі коляску - адже будівельники розраховували пандуса на коляску якоїсь дивної конструкції. Якщо йти довгим шляхом, через наземний перехід, то тут маму чекає ще один сюрприз - високі бордюри. Перейти дорогу та оперативно затягнути коляску середньою вагою (включаючи дитину) більше 20 кг на тротуар під надривні сигнали водіїв може тільки мама з досвідом.
Щоб потрапити в аптеку, коляску потрібно залишити на вулиці. У невеликому супермаркеті коляска насилу проїжджає повз ряди з товарами ... Продовжувати можна безкінечно.
Відповідно до одного з найбільших форумів для батьків, в Києві є тільки чотири заклади громадського харчування, якщо не рахувати Макдональдси, де батькам з дітьми створені всі умови.
Чотири. Один, два, три, чотири.
На весь Київ, у якому, згідно зі статистикою, близько 100 000 дошкільнят.
Чи варто дивуватися, що все більше молодих жінок роблять свій життєвий вибір не на користь дітей?
