Він та Вона. Дитяча поліклініка
Черга в дитячій поліклініці - як площа біля криниці в селі сто років тому. Тут можна дізнатися всі останні місцеві новини - від розміру хабаря новому чиновнику до порівняльної характеристики вартості цукру в супермаркеті і кіоску.
Раптом черга замовкає - постійно звіряючись з папірцем, на горизонті з'являється рідкісний в цих краях птах - тато з дитиною.
Тато в поліклініці - це приблизно як жінка в політиці. Начебто, в наш освічений вік, це не повинно дивувати, але, з іншого боку, в голові весь час присутня думка: що треба було зробити, щоб сюди потрапити?
Татусі в поліклініці часто не знають правил гри. Вони ведуть себе або занадто боязко або занадто зухвало. Втім, занадто сміливі батьки дзвінком дільничної медсестри до мами посилаються до Кач ... вибачте, назад до телевізора.
Татусі бувають молоді і щасливі. Вони дбайливо заносять крихітний згорточок в коридор на перший плановий огляд. У них ще не вгасла ейфорія від володіння власними рожевими п'яточками, вони гордо поглядають по сторонах - я батько! Зрозуміли? Я батько!
Однак, після години очікування в черзі, ейфорія випаровується. По-перше, тут всі з дітьми, і кирпатим носиком нікого не здивуєш. По-друге, тата швидко просвіщають про страшні кольки, страхітливу температуру, смертельне безсоння та інші Кошмари Батьківства. По-третє, яка ж черга без вічного "вас тут не стояло"? Новоявлений тато швидко здувається. Найбільш стійких вистачає на три місяці.
Тато дитини, що ходить до садочку, з'являється до поліклініки лише за гострої сімейної необхідності. Він озброєний написаною мамою покроковою інструкцією і мобільником, якщо раптом інструкція не врахувала всі можливі форс-мажори. Саме після відвідування такими батьками дільничного педіатра в картках з'являються анекдотичні записи типу "дитина прийшла з татом". Після прийому тато нервово курить і кричить у трубку: "у нас риніт! Ти уявляєш - риніт! Може, в Охмадит повезти? Що, нежить? Ні, вона сказала - риніт!"
Є ще тата, залучені для грубої фізичної сили, наприклад, утримувати нащадка, що брикається, як здорове лоша. Після процедури тата потрібно відпоювати міцною спиртовою настоянкою.
Не можна не згадати про дідусів. Є дідусі досвідчені. Вони ніколи не зляться, довго і обережно роздягають дитину, у них припасені іграшки та водичка ... Загалом, це ті ж бабусі, тільки спокійніші.
А є дідусі, до яких звернулися тому, що більше немає до кого взагалі. Як правило, таким видають уже більш-менш дорослих онуків, і дідусь покірно тягнеться за дитиною, погоджуючись з усім. Картку взяти?Добре. А де? Тут? Добре. А дільниця яка?..
Таких дідусів зазвичай шкодує навіть войовнича черга з мам, їм навперебій дають поради, а педіатр приділяє трохи більше часу, щоб повторити свої рекомендації по кілька разів.
... На виході з поліклініки тато звітує по телефону дружині про візит.
- Ти як хочеш, - закінчує він, - але я більше сюди не піду!
Син в цей час уважно вимірює калюжу. Він всім задоволений - мама б точно такого не дозволила!
