Гривня чи долар: як зберегти заощадження перед виборами

Століття проходять, а "зрада" все ніяк не відступає

Закрийте очі і уявіть: ви – типовий представник середнього класу. Такий собі український бюргер, який зібрав до своїх 35-45 років певний капітал. Щось під матрацом, до цього ще квартирка, машинка та дача в мальовничому кооперативі з пристойними сусідами. Холодильник повний, шуба норкова у дружини є, діти з айфонами, словом, все як у людей. А почуття тривоги, погодьтеся, не відпускає.

У наших краях міщанське щастя довгим не буває

А що, якщо всього цього побутового раю завтра не стане? Самі знаєте, в наших краях міщанське щастя довгим не буває. Тільки кабанчик жиру нагуляв – татари набігли. Корова отелилася – так шляхта зі своїми керуючими насіла. Хату відбудував – тут тобі й червоноармієць з руйнуванням прийшов, - пише Іван Компан для NV.ua.

Найприкріше, що століття проходять, а "зрада" все ніяк не відступає. Хоч би й останні чверть століття взяти. Наприклад, заробила людина в кінці 90-х, до російського дефолту, якихось гривень, поклала на депозит, та й жити-поживати зібралася. А тут раз, і девальвація. Одна, друга, третя. Глобальні кризи, революції, війна, дивись від грошей нічого і не залишилося. А нервів скільки пішло. Ой, як непросто дивитися, коли від вашого "золотого телятка" злі люди соковиті шматки відривають, а вам тільки й залишається, що кістки обгризати.

Непросто дивитися, коли від вашого "золотого телятка" злі люди соковиті шматки відривають, а вам тільки й залишається, що кістки обгризати

Скільки ж цих телят "золотих" відгодовувати можна? Адже життя-то пройде, і озирнутися не встигнеш. Хоч одного б виростити повноцінно, від супостатів уберегти. Щоб жиру золотого нагуляв та до наступних поколінь перейшов. Адже, поки відгодуєш, сам бичком станеш. Навколо багато охочих в стійло поставити.

А варіантів-то і небагато.

Можна, звичайно, речі зібрати та рвонути світ за очі, поки сили є. Позиція, звичайно, "зрадницька". З точки зору борців за революційну моральність, цілковита "зрада". Але разом з тим цілком практична і навіть вигідна. По-перше, ніхто з тих, хто виїхав, за дуже рідкісним винятком, про це ще не пошкодував і добровільно назад не проситься. Починаючи з тих, хто втік до Канади та Америки сто років тому, закінчуючи сучасними шукачами кращої долі. Навіть, якщо там життя не заладиться, то у вас або у ваших дітей завжди є шанс повернутися назад (тимчасово, звичайно, не переживайте) і почати з позиції навченого західного демократа активно допомагати Україні шукати свій шлях, освоюючи гранти і віщуючи про цінності за цілком пристойну зарплату. Ну, а якщо справи на Заході підуть добре, то й обговорювати нічого.

В Україні вибори – це завжди щось нове. Для грошиків усі ці барикади та зміни влади – новина так собі, не дуже

Залишитися в Україні – теж, звичайно, вихід. Зрештою, побут налагоджений, ходи-виходи всі відомі. Знову ж, починати з нуля не потрібно. Ось, тільки, як же телятко золоте, яке стільки років вирощував, від злих людей вберегти? Питання актуальне! Адже вибори наближаються, а з ними зміни. У нас, в Україні, самі знаєте, вибори – це завжди щось нове. З одного боку, добре, бо яке ж це життя без руху і змін. Ось у північних сусідів за парканом, вибори проходять, а нічого не змінюють. Така стабільність, що і занудьгувати впору. А з іншого боку, для грошиків, за довгі роки тяжкою працею подкопленних, всі ці барикади та зміни влади, від "червоних" до "білих" – новина так собі, не дуже. Постійні зміни телятко наше до повної анорексії довести можуть. Хоча, без цих змін воно теж не виживе. Здохне.

Ось і розберися, що ж робити. Як капітальцем-то в передвиборний рік розпорядитися.

Можна все залишити в гривні. Патріотично, але ризиковано

Можна, звичайно, все залишити в гривні. Патріотично, але ризиковано. Хоча, якщо "вистрілить", то заробіток буде чудовий. Що для цього потрібно? Дрібничка – щоб до влади на наступних виборах прийшов абсолютно новий демократичний кандидат, а в парламенті з'явилася фракція нових об'єднаних демократів. Якщо таке трапиться, то Захід – що приватні інвестори, що різні організації, такі як МВФ, підбадьоряться, полюблять нас знову і закидають грошима. В цьому випадку, немає сумнівів, що інвестиція в український борг і акції місцевих компаній порадує вас феноменальною прибутковістю.

Надійніше буде перетворити все в долари

Надійніше буде перетворити все в долари. Звичайно, можна тримати їх під матрацом, але краще інвестувати в іноземні ринки. Консервативно, але допоможе уникнути гірких розчарувань. Прихід до влади когось із старожилів української політики навряд чи підніме бойовий дух, що іноземних інвесторів, що українських бізнесменів та пересічних громадян. Болото продовжить цвісти, час від часу оголошуючись криками "зрада" і "переможними" гаслами.

Тепер, для повноти фінансової перспективи залишилося оцінити, як складеться ситуація на виборах. По-моєму, це просто. Достатньо озирнутися навколо. Не сумніваюся, що структура майбутньої влади точно відобразить всі типові риси нашого суспільства.

Звичайно, якби вибори проходили в "Фейсбуці", то гідра корумпованої української політики була б враз обезголовлена і влада дісталася новій демократії.

Користуючись хокейною термінологією минулого століття можна сказати, що на прийдешніх виборах "фейсбучні любителі" гратимуть проти запеклих "канадських професіоналів"

Але, реальне життя відрізняється від київсько-фейсбучного і може бути сповнене цікавих сюрпризів. Користуючись хокейною термінологією минулого століття можна сказати, що на прийдешніх виборах "фейсбучні любителі" гратимуть проти запеклих "канадських професіоналів". Досвідчених, цинічних, добре підготовлених, готових йти до кінця. Чи готові "любителі" до поневірянь і злиднів? А хто його знає! Адже одна справа гаслами правильними розкидатися, щоб приміряючи на себе одяг поборників моральної чистоти набрати рекордну кількість лайків. А зовсім інша справа, з "реальними пацанами" в одному матчі зіткнутися.

І є сумніви, що уніформа любителів надіта на добре злагоджений колектив міцних, вольових, добре тренованих бійців. Так, як це колись було в Канаді в 1976 році, коли розхвалених "професіоналів" радянські "любителі" просто знесли з майданчика. Хоча, тоді, півстоліття тому, всі теж беззастережно ставили на канадців. А вийшло зовсім по-іншому.

Передруковується з дозволу автора

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Єгор Стадний Директор аналітичного центру CEDOS
Олександр Поліщук Військовий дипломат, аналітик Фонду "Майдан закордонних справ"
Андрій Таїцький Викладач англійської мови. Працює у В'єтнамі
Сергій Тарута Народний депутат, лідер партії "Основа"
Вероніка Мудра Голова громадської організації "Біла Стрічка"
Погода