Знову настає час сказати: "Купуйте долари"

За майбутнє країни стає страшнувато

Шлях розвитку української економічної і фінансової системи вкотре доводить, що якщо національна валюта і давала шанси заробити в короткостроковій перспективі, то за двадцять три роки свого існування вона так і не змогла стати валютою, придатною для довгострокових накопичень і фінансових інвестицій. Довгостроковість передбачає наявність фундаменту, сильної економіки, яку ми, на жаль, поки що так і не побудували. Все, чого навчилися — це перехопити в борг "до получки" чергового кредиту від МВФ.

Під розповіді про небачене зростання і невідворотне насування реформ уряд, не зважаючи на витрати, продовжує брати в борг за найвищою реальною процентною ставкою в світі, а професійні фінансові спекулянти і люди, добре обізнані про стан справ і плани уряду, вже два роки користуються цією чудовою нагодою, щоб заробити. Короткостроково, але багато, - пише Іван Компан для NV.ua.

Саме покупці українських облігацій, ОВДП, і стали творцями фінансового дива останніх місяців, зміцнивши гривню до небезпечних для економіки рівнів. Але будь-яке диво рано чи пізно закінчується. І як, на мій погляд, абсолютно вірно написав Ерік Найман, якщо іноземні покупці ОВДП в наступному році "не прикуплять ще трохи українського держборгу, хоча б на $4 млрд", то доведеться або різати бюджет, як мінімум, на 100 млрд грн, або включати друкарський верстат.

І якщо справа до цього дійде, а ймовірність висока, то сухими розрахунками і аналітикою про поточний рахунок платіжного балансу гривню не захистить — включаться емоції, як завжди трапляється в моменти потрясінь. Зрештою, іноземні любителі українського боргу такі ж живі істоти, як і ми з вами. Вони теж відчувають страх і жадібність, які завжди були і будуть вірними супутниками злетів і падінь фінансових ринків. В Україні фаза "жадібність", породжена бідністю і корупцією, триває вже два роки. У світі вона затягнулася на одинадцять років, і це найдовший період зростання в історії. Але рано чи пізно все закінчується, і ось-ось їй на зміну прийде страх, який для ринків, що розвиваються, подібних до України, цілком може перетворитися на жах, як це багато разів траплялося в нашій фінансовій історії. Коли це відбудеться? Чесно кажучи, дивлячись на заяви вищих українських чиновників про майбутні перспективи країни, страшнувато стає прямо зараз.

Президент пропонує людям повертатися з-за кордону, обіцяючи дешеві кредити. Хтось добре назвав цю пропозицію "біполярною", маючи на увазі, що однією рукою нова влада планує ускладнити життя підприємцям, а іншою обіцяє щедро роздавати пільгові гроші. Чим закінчуються будь-які пільги, добре відомо — корупцією.

Прем'єр розповідає якісь чудеса про тарифи, які повинні знизитися вдвічі в наступному році. Або наш прем'єр активно торгує ф'ючерсами на газ і достовірно бачить майбутнє, дивлячись в чарівне дзеркальце, або десь там, нагорі, планується перейменування України в "Українську автономну область" у складі РФ.

У ввіреному прем'єру уряді деякі міністерства мовчать і активно працюють, поступово видавлюючи реформаторів і повертаючи старі порядки, з тих часів, коли долар був "по вісім". Інші, навпаки, нічого не роблять, але, як завжди — шумно, патріотично і з пафосом. Може, не хочуть, а може просто не знають, як і за що братися. Тому і запитують безперервно у Фейсбук — "Що робити?". Прям-таки, послідовники Чернишевського. (Про всяк випадок, для тих, хто книг не читає — це письменник такий, з XIX століття). Треті мовчки випускають ОВДП і сподіваються на краще. Є ще четверті, п'яті і шості. У чому тільки їх місія? Раніше, хоч, гіперлупи будували, а тепер все так заплутано.

НБУ, останній оплот стабільності і один з небагатьох дійсно професійних інститутів державного управління в країні, в реформування якого було інвестовано масу сил і засобів, зараз перебуває в непростій ситуації. Мало того, що доводиться відбивати нападки "вуличних борців з неоліберальною монетарною політикою", товпляться біля будівлі НБУ і жител його керівників, то ще й наглядова рада невдоволено фиркає. Складне у банкірів становище. Напевно, заздрять зараз своїй колишній начальниці, що спостерігає за тим, що відбувається, з Лондона. І ще важливе питання в тому, чи зможуть вони під пресом зберегти незалежність? Витримають чи ні?

Хоча, потрібно визнати, що одним з небагатьох променів світла стали попередні домовленості між МВФ та Офісом президента, досягнуті в суботу. Напевно, це був подарунок Заходу напередодні вирішальної зустрічі зі Сходом, в Парижі, в понеділок. Щоб зміцнити тили нашого президента і допомогти йому вистояти. Згідно з домовленостями, Офіс рішуче обіцяв не повертати Приватбанк колишнім власникам, а МВФ у відповідь сказав, що зможе дати $5,5 млрд на три роки. Справа тепер за малим — обіцянки виконати. Тож, будемо спостерігати, як верховна влада буде підтримувати НБУ, і який оборот прийме судовий процес Приватбанку в Лондоні, який почнеться 10 січня.

Ну, а поки "обіцяного три роки чекають", напевно, варто все-таки поміняти гривні на долари, а то, якщо обіцянки, дані МВФ, виконані не будуть, а ви залишитеся з гривнею на руках, то в термінології нової влади вас можуть назвати "лохом".

Передруковується з дозволу автора