Знову настає час сказати: "Купуйте долари"

За майбутнє країни стає страшнувато

Шлях розвитку української економічної і фінансової системи вкотре доводить, що якщо національна валюта і давала шанси заробити в короткостроковій перспективі, то за двадцять три роки свого існування вона так і не змогла стати валютою, придатною для довгострокових накопичень і фінансових інвестицій. Довгостроковість передбачає наявність фундаменту, сильної економіки, яку ми, на жаль, поки що так і не побудували. Все, чого навчилися — це перехопити в борг "до получки" чергового кредиту від МВФ.

Під розповіді про небачене зростання і невідворотне насування реформ уряд, не зважаючи на витрати, продовжує брати в борг за найвищою реальною процентною ставкою в світі, а професійні фінансові спекулянти і люди, добре обізнані про стан справ і плани уряду, вже два роки користуються цією чудовою нагодою, щоб заробити. Короткостроково, але багато, - пише Іван Компан для NV.ua.

Покупці українських облігацій стали творцями фінансового дива останніх місяців, зміцнивши гривню до небезпечних для економіки рівнів

Саме покупці українських облігацій, ОВДП, і стали творцями фінансового дива останніх місяців, зміцнивши гривню до небезпечних для економіки рівнів. Але будь-яке диво рано чи пізно закінчується. І як, на мій погляд, абсолютно вірно написав Ерік Найман, якщо іноземні покупці ОВДП в наступному році "не прикуплять ще трохи українського держборгу, хоча б на $4 млрд", то доведеться або різати бюджет, як мінімум, на 100 млрд грн, або включати друкарський верстат.

І якщо справа до цього дійде, а ймовірність висока, то сухими розрахунками і аналітикою про поточний рахунок платіжного балансу гривню не захистить — включаться емоції, як завжди трапляється в моменти потрясінь. Зрештою, іноземні любителі українського боргу такі ж живі істоти, як і ми з вами. Вони теж відчувають страх і жадібність, які завжди були і будуть вірними супутниками злетів і падінь фінансових ринків. В Україні фаза "жадібність", породжена бідністю і корупцією, триває вже два роки. У світі вона затягнулася на одинадцять років, і це найдовший період зростання в історії. Але рано чи пізно все закінчується, і ось-ось їй на зміну прийде страх, який для ринків, що розвиваються, подібних до України, цілком може перетворитися на жах, як це багато разів траплялося в нашій фінансовій історії. Коли це відбудеться? Чесно кажучи, дивлячись на заяви вищих українських чиновників про майбутні перспективи країни, страшнувато стає прямо зараз.

Чим закінчуються будь-які пільги, добре відомо — корупцією

Президент пропонує людям повертатися з-за кордону, обіцяючи дешеві кредити. Хтось добре назвав цю пропозицію "біполярною", маючи на увазі, що однією рукою нова влада планує ускладнити життя підприємцям, а іншою обіцяє щедро роздавати пільгові гроші. Чим закінчуються будь-які пільги, добре відомо — корупцією.

Прем'єр розповідає якісь чудеса про тарифи, які повинні знизитися вдвічі в наступному році. Або наш прем'єр активно торгує ф'ючерсами на газ і достовірно бачить майбутнє, дивлячись в чарівне дзеркальце, або десь там, нагорі, планується перейменування України в "Українську автономну область" у складі РФ.

У ввіреному прем'єру уряді деякі міністерства мовчать і активно працюють, поступово видавлюючи реформаторів і повертаючи старі порядки, з тих часів, коли долар був "по вісім". Інші, навпаки, нічого не роблять, але, як завжди — шумно, патріотично і з пафосом. Може, не хочуть, а може просто не знають, як і за що братися. Тому і запитують безперервно у Фейсбук — "Що робити?". Прям-таки, послідовники Чернишевського. (Про всяк випадок, для тих, хто книг не читає — це письменник такий, з XIX століття). Треті мовчки випускають ОВДП і сподіваються на краще. Є ще четверті, п'яті і шості. У чому тільки їх місія? Раніше, хоч, гіперлупи будували, а тепер все так заплутано.

Раніше, хоч, гіперлупи будували, а тепер все так заплутано

НБУ, останній оплот стабільності і один з небагатьох дійсно професійних інститутів державного управління в країні, в реформування якого було інвестовано масу сил і засобів, зараз перебуває в непростій ситуації. Мало того, що доводиться відбивати нападки "вуличних борців з неоліберальною монетарною політикою", товпляться біля будівлі НБУ і жител його керівників, то ще й наглядова рада невдоволено фиркає. Складне у банкірів становище. Напевно, заздрять зараз своїй колишній начальниці, що спостерігає за тим, що відбувається, з Лондона. І ще важливе питання в тому, чи зможуть вони під пресом зберегти незалежність? Витримають чи ні?

Хоча, потрібно визнати, що одним з небагатьох променів світла стали попередні домовленості між МВФ та Офісом президента, досягнуті в суботу. Напевно, це був подарунок Заходу напередодні вирішальної зустрічі зі Сходом, в Парижі, в понеділок. Щоб зміцнити тили нашого президента і допомогти йому вистояти. Згідно з домовленостями, Офіс рішуче обіцяв не повертати Приватбанк колишнім власникам, а МВФ у відповідь сказав, що зможе дати $5,5 млрд на три роки. Справа тепер за малим — обіцянки виконати. Тож, будемо спостерігати, як верховна влада буде підтримувати НБУ, і який оборот прийме судовий процес Приватбанку в Лондоні, який почнеться 10 січня.

Ну, а поки "обіцяного три роки чекають", напевно, варто все-таки поміняти гривні на долари, а то, якщо обіцянки, дані МВФ, виконані не будуть, а ви залишитеся з гривнею на руках, то в термінології нової влади вас можуть назвати "лохом".

Передруковується з дозволу автора

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Погода