Коронавірус вдарить по українській економіці

Хоча Ухань і далеко, і начебто епідемія нас безпосередньо не торкнулася, тривожитися є від чого

Історія з коронавірусом, хочемо ми того чи ні, набирає обертів. Кількість заражених і загиблих вже більша, ніж від атипової пневмонії, що сталася на початку "нульових". Серйозність ситуації визнала влада багатьох країн і готується вживати заходів. Деякі вже почали. Наприклад, Народний банк Китаю минулого тижня зробив економіці ін'єкцію обсягом $240 млрд, яка допомогла фінансовому ринку зняти перші симптоми хвороби. Наскільки буде ефективним таке лікування в довгостроковій перспективі? Невідомо. Гроші лікують багато чого, але не все. Як свідчить новітня історія, далеко не завжди за допомогою фінансових вливань вдається запустити процес економічного зростання, - пише Іван Компан для NV.ua.

Як не крути, але, схоже, китайська економіка, яка сповільнюється, зазнає серйозних збитків, спровокованих вірусом. Наприклад, Goldman Sachs оцінює втрати у 0,4% зростання ВВП 2020-го. А вже якщо Китай скине швидкість, то дістанеться і багатьом іншим країнам, що розвиваються. Насамперед тим, чия економіка орієнтована на постачання сировини в Піднебесну. І щоб підтримати своїх виробників центральним банкам країн, які активно експортують, доведеться знижувати відсоткові ставки. Деякі вже почали це робити минулого тижня, як, наприклад, центральний банк Таїланду, що знизив ставку на 0,25% до рекордно низького значення в 1%.

Китайська економіка, яка сповільнюється, зазнає серйозних збитків, спровокованих вірусом

Незважаючи на те, що випадків зараження коронавірусом в Україні поки не зареєстровано, проблеми від нього напевно будуть. Китай є найбільшим торговельним партнером України. Частка експорту в Піднебесну становить приблизно 11% від загального обсягу і цілком природно, що уповільнення китайської економіки вдарить і по обсягах постачань, і по цінах. Останні, до речі, з моменту появи вірусу вже знизилися і чимало. Ціна на залізну руду, один з основних компонентів українського експорту, впала на 14%, а загалом, Thomson Reuters/CoreCommodity CRB Index, що відстежує зміни цін на 19 видів сировини, за час з початку епідемії знизився більше, ніж на 7,5%.

Як бачите, не найкращі новини для української сировинної економіки і перспективи не дуже райдужні. Якось тривожно, навіть незважаючи на численні заяви відповідальних міністрів і їхньої вірної свити про те, що промисловість вже не потрібна, і значне промислове падіння буде з лишком компенсоване "проривом" у сфері послуг, так як це відбувається в інших, більш розвинених, країнах. Частка правди у цих заявах є, але стосується вона переважно розвинених економік, наприклад, США, де останнім часом зростання ВВП забезпечується переважно сферою послуг, тоді як промисловий сектор перебуває не в найкращому стані. Але це зовсім не означає, що навіть там хтось вважає таку ситуацію нормальною. Незважаючи на зміну структури економіки, викликану появою нових технологій, ніхто не намагається скинути промисловість з рахунків ні в розвинених економіках, ні тим паче в країнах, що розвиваються. А, отже, практично немає і сумнівів у тому, що центробанки країн, що розвиваються, особливо економічно орієнтованих на Китай, будуть підтримувати своїх, знижуючи ставки і девальвуючи валюти.

Немає ж жодного сенсу тримати облікову ставку на рівні 11%, коли інфляція дорівнює 3,2%. Вигода від цього тільки тим, хто купує український борг

Ось і ми сподіваємося, що НБУ, на чию частку припало немало критики через ревальвацію гривні минулого року, нічого не залишиться, як зробити правильні висновки і, наслідуючи приклад центральних банків інших країн, що розвиваються, продовжити пом'якшення монетарної політики. Ну, погодьтеся, немає ж жодного сенсу тримати облікову ставку на рівні 11%, коли інфляція дорівнює 3,2%. Вигода від цього тільки тим, хто купує український борг. Ну, а пом'якшення означає, що гривня буде знецінюватися. І якщо цей процес буде поступовим і контрольованим, то, найімовірніше, піде на користь вітчизняній економіці.

Що ще, крім пом'якшення монетарної політики, може зробити влада, виконавча і законодавча, щоб підтримати і стимулювати економічний розвиток? Напевно, послабити фіскальний тягар, зробити систему оподаткування більш ліберальною і створити прості та комфортні правила ведення бізнесу, насамперед для малого і середнього сегментів. Так чинили й чинять багато країн у спробі пожвавити економіку. Багато, але не Україна. Ми намагаємося прокласти свій оригінальний, ні на що не схожий шлях, активно мусуючи теми підвищення податків, введення касових апаратів і створення всіляких інших бар'єрів для комфортного існування бізнесу. Боюся, що нічого хорошого це не дасть, а замість бажаного збільшення доходів бюджету, отримаємо їх скорочення, як це вже не раз траплялося в новітній українській історії.

Ми намагаємося прокласти свій оригінальний, ні на що не схожий шлях, активно мусуючи теми підвищення податків, введення касових апаратів і створення всіляких інших бар'єрів для комфортного існування бізнесу. Боюся, що нічого хорошого це не дасть

Таким чином, внаслідок падіння промислового виробництва і можливого посилення фіскальної політики питання: "Де ж брати гроші, щоб латати дірки в бюджеті?" - стає ще актуальнішим.

Як ми і припустили минулого тижня, історія з "землею" успіхом не увінчалася. Процес очевидно затягується і боюся, що зараз ніхто не може точно сказати, коли і в якому вигляді закон буде ухвалено остаточно. Якщо, взагалі, буде ухвалено. На приватизацію теж надій небагато. Поки в країні не запрацюють суди, жодній "няні" інвесторів спокусити не вдасться. Отже, мені здається, було б занадто самовпевнено розраховувати на ці два джерела наповнення скарбниці, "землю" і приватизацію, у всякому разі, найближчим часом.

Ба більше, через парламентську колізію з "землею" стало неможливим ухвалення низки законів, яких вимагає МВФ для продовження співпраці. Грошей від фонду, які так потрібні для забезпечення макростабільності, а ще важливіші як "зелене світло" для інших потенційних кредиторів, приватних і державних, раніше вересня чекати не доводиться.

Залишається одне - розраховувати на власні сили і позичати у приватних інвесторів, випускаючи облігації

Залишається одне - розраховувати на власні сили і позичати у приватних інвесторів, випускаючи облігації. І в цій ситуації на авансцену знову виходить "вірус", швидкість поширення якого і буде невдовзі регулювати апетит фінансистів до ризикованих активів, серед яких є й український борг. Можна, звісно, спробувати "перемогти" вірус підвищенням дохідності ОВДП, але це, по-моєму, дуже ризикований шлях.

Так що, хоча Ухань і далеко, і начебто епідемія нас безпосередньо не торкнулася, тривожитися є від чого. На відміну від вірусу, в епоху глобалізації настрої на фінансових ринках поширюються блискавично. І якщо страх нарешті переможе жадібність, а це може статися одразу, то нас можуть чекати не найпростіші часи.

Передруковується з дозволу автора

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Анна Сокур Психологиня ГО "Форпост"
Анна Сотнікова Стиліст-перукар, колорист, трихолог
Василь Танкевич Боксерський оглядач
Сергій Грабовський Публіцист, історик
Роман Сініцин Волонтер
Погода