Як світова фінансова криза позначиться на Україні

Українці оптимістично шукають дно

Майже 90% компаній, акції яких котируються на біржі, за останній квартал продемонстрували зростання, перевершивши очікування аналітиків і власні прогнози. В середньому чистий прибуток американських корпорацій зріс на 24%. А якщо до цього додати прекрасні макроекономічні дані, що надходять в останні місяці й свідчать про небувалу силу і міць американської економіки, то, здавалося б, чого ще бажати? "Жити стало краще, жити стало веселіше"! Як мінімум, у США, - пише Іван Компан для NV.ua.

Але ж ми з вами дорослі люди, розуміємо, що весь час добре бути не може. Ось і професійні інвестори з усього світу, яких опитав Bank of America Merrill Lynch, сумніваються, що "свято, коли все росте, буде з нами завжди". Тільки 39% зі 176 опитаних, вважають, що ринок не досяг піку і продовжить рости протягом наступного року.

Майже дві третини вважають, що зростання закінчиться цього року, а 18% так і зовсім впевнені, що пік пройдено, і ми вже почали рухатися вниз.

Насправді, точну дату перетворення ринку з "бичачого" на "ведмежий" не знає ніхто. Але, як бачите, 100% опитаних професіоналів впевнені, що хороші часи закінчаться не пізніше наступного року. Напевно, вони чули, що у нас в країні будуть вибори, бачили перелік кандидатів у президенти і парламент України, а також рейтинги провідних майстрів української політичної інтриги. Ось і налаштувалися на песимістичний лад.

А якщо серйозно, то, що прийдешня фінансова криза на світових ринках капіталу може означати для України? Мабуть, краще, ніж народ не скажеш: "Пани б'ються, а у холопів чуби тріщать!". Проблеми розвинених ринків, як правило, б'ють по країнах, що розвиваються з непоганим мультиплікатором. Когось зачепить більше, як Індонезію і Індію, когось менше, як країни Східної Європи. Але втрат зазнають всі!

З фінансових інструментів, перш за все, страждає борг. При низьких ставках у США інвесторам, в пошуках заробітку, нічого не залишалося, як купувати більш ризикові облігації країн, що розвиваються. Тепер же, коли ставка за десятирічними американськими держоблігаціями, так званого "безризикового" боргу, перевалила 3% і, найімовірніше, продовжить рости, великим інвесторам можна "повертатися в Америку". Ефект на ринки, що розвиваються, включно з Україною, очевидний – брати в борг стане складніше і дорожче, а валюта втратить частину вартості.

На тлі великих виплат за зовнішнім боргом, які належать Україні в цьому і наступному році, гостро постане проблема рефінансування. Виходів із ситуації не так вже й багато. Можна залучати гроші на ринках капіталу зараз, якомога швидше, поки ще дають, щоб відсунути виплати подалі в майбутнє. При такому підході неприємності, звичайно, на якийсь час відсунемо. Але, як подумаєш, яку частину бюджету сировинної економіки, що погано працює і мляво зростає, доведеться витратити на обслуговування боргу, аж недобре стає. Альтернативна можливість – це МВФ, з його реформами, але, по-моєму, ці три літери викликають у наших "керманичів" такі ж асоціації, як у чорта ладан. Скоро, в певних колах, на них почнуть посилати! Ще, звичайно, можна оголосити дефолт, але таку перспективу навіть обговорювати не хочеться.

Ринки акцій країн, що розвиваються теж зазнають втрат, але в цьому конкретному випадку ми можемо не хвилюватися – ринку акцій в Україні просто немає. А те, що є і називається фондовим ринком, вже давно живе за якимись своїми законами, не зовсім узгодженими зі здоровим глуздом і цивілізацією.

Якщо підбити підсумок, то попереду нас чекають, м'яко кажучи, фінансові труднощі. І все б нічого, адже зростання на ринках завжди змінюється падінням і назад зростанням. Всі нормальні люди це знають і намагаються в хороші роки підкопити жирок, щоб пережити негаразди. Ось тільки українці шукають свій власний шлях і входять в чергову кризу сухими та як і раніше оптимістично шукають дно.

І, дійсно, чого переживати? Не перше сторіччя так живемо. Як зізнався один роздратований змінами професор, з відомого в Києві економічного закладу: "Для чого це все ворушити?! Двадцять років так прожили і ще проживемо!".

Передруковується з дозволу автора