Красивая мова

Будьмо професіоналами – це приємно

Останні років 12 до мене в Києві жодного разу ніхто не чіплявся за українську мову. Напевно, тому що з людьми діє загальнотваринне правило – вони нападають, коли відчувають страх. Коли ти говориш українською з непробивною впевненістю, зазвичай ніхто не починає домахуватися. Коли у київському магазині замість "фонарік" вживаєш "ліхтарик", продавчиня тільки заворожено повторює "ліхтааарик", смакуючи це слово, наче воно чарівне.

Коли говориш українською "з пацанчиками з района", вони зачасту хіба роблять комплімент, "какая у тебя красивая мова".

Я дуже давно не почуваюся тут у ворожому мовному просторі, бо тут діє правило "я знаю, що ти мене розумієш". Проблеми були тільки із водіями маршруток у Броварах, коли я вперто замість "На остановке!" просила стати "На зупинці". Мабуть, бо вони, втомлені і зосереджені на дорозі, реагували на слово "остановка" як сигнал, а інших автоматично не помічали.

Побічний ефект двомовності – автоматизм. Я, наприклад, ніколи не звертаю увагу, якою мовою до мене говорять у якихось дрібних автоматичних ситуаціях. Якщо хвилину по тому запитати, російською до мене зверталися чи українською – я не знатиму напевно. Думаю, що насправді більшість людей не помічає цього також. Напевно, за це відповідає автоматична система швидкого мислення і прийняття рішень, про яку писав психолог і нобелівський лауреат з економіки Деніель Канеман. Якраз цього вересня вийшов український переклад його книжки "Мислення швидке і повільне". Насправді ми дуже багато речей робимо на автоматі – бо інакше було б дуже енергозатратно для мозку. Припускаю, саме тому деякі продавці чи офіціанти продовжують говорити російською, якщо ти до них звертаєшся українською.

Зауважують, якою мовою вони говорять з клієнтом, тільки професіонали. Сьогодні продавець пафосної київської кондитерської перейшла зі мною на українську. І помітила я це тільки тому, що захопилася – в неї була шикарна вимова з красивим твердим "ч".

Тож будьмо професіоналами – принаймні це приємно.

Олена Павлова, для Gazeta.ua