Що "русский мір" робить в ІДІЛ?

Ісламська держава стає все більш туманною структурою

Головнокомандувачем ІДІЛ, якщо вірити повідомленням російських ЗМІ з посиланням на іранське агентство IRNA, став полковник МВС Таджикистану Гулмурод Халімов. Випускник Академії МВС Таджикистану, командир ОМОНу, який зник у квітні 2015 року. Через місяць медіацентр ІДІЛ "Фурат" поширив його звернення. Він повідомив, що перейшов на сторону ІД, звинувативши владу Таджикистану в "очорненні й утисках мусульман. Приєднався на знак протесту проти методів роботи МВС. За його словами, на одному із зібрань міністр доручив одягнути дівчат легкої поведінки в хіджаб і показати на телебаченні.

Ні звернення Халімова на відео, ні призначення його на посаду командувача, так і не прояснили, що таке ІДІЛ, яким чином створена і головне - як численні жителі пострадянських країн опиняються в Сирії та Іраку. Нарешті, до чого такий епатаж, як звернення російською мовою людини, яка називає себе "справжнім мусульманином" і обіцяє повернутися на батьківщину, щоб змінити там ставлення до ісламу. Зараз, судячи з його слів, на батьківщині ісламу немає або він не такий, який Халімову, котрий не має богословської освіти, хотілося б бачити. Але чому все-таки він говорить не дуже хорошою російською, а не по-таджицьки, якщо звертається до земляків? Чи пов'язана ця ситуація з тісними відносинами Таджикистану з Росією?, – пише Олег Панфілов для "Радіо Свобода".

Чому все-таки він говорить не дуже хорошою російською, а не по-таджицьки, якщо звертається до земляків?

Щоб зрозуміти портрет полковника-"перебіжчика", достатньо знати, що відбувалося в Таджикистані в 1991-1997 роках, коли на тлі перебудови у ще радянській республіці стали з'являтися різні політичні партії та рухи, серед яких і Партія ісламського відродження, Демократична, Соціалістична та Селянська партії. У вересні 1991 року таджицька опозиція зажадала чесних виборів і заборони комуністичної партії, заодно зваливши пам'ятник Леніну на центральній площі Душанбе.

Москва терміново послала "миротворчу" групу на чолі з Анатолієм Собчаком, Олександром Яновим і Євгеном Веліховим, в якій також був Володимир Путін. Було досягнуто згоди щодо альтернативних виборів президента, але в результаті фальсифікації і використання адміністративного ресурсу президентом був названий колишній перший секретар ЦК Компартії Таджикистану Рахмон Набієв. Подальші протести опозиції призвели до ескалації протистояння. У ньому Москва і російські спецслужби зайняли сторону комуністичної номенклатури, привівши до влади директора найбільш відсталого радгоспу імені Леніна - Емомалі Рахмонова. У спішно зорганізованому Народному фронті основні посади займали кримінальні авторитети, зброю поставляла 201-а російська мотострілецька дивізія, яка досі перебуває в Таджикистані, вже як російська військова база.

Ідеологічно Народний фронт протистояв "демо-ісламістам", тобто коаліції з демократичних партій і партії ісламського відродження. У місцях військових зіткнень тоді можна було побачити бронетехніку Народного фронту, над якою майорів прапор СРСР із серпом і молотом. На цьому політичному тлі 22-річний Гулмурод Халімов, який народився в родині переселенців з Кулябської області, потрапляє на службу в ОМОН МВС Таджикистану рядовим бійцем - командиром спецназу тоді був ще один авторитет, логопед за освітою Сухроб Касимов, який згодом отримав звання генерал-майора і помер два роки тому.

Зараз російські ЗМІ підкреслюють, що Халімов "проходив навчання в американських тренувальних центрах з фінансуванням від Державного департаменту США", соромлячись писати про численні програми, які американський уряд надавав Таджикистану для підвищення професійної підготовки кільком тисячам військових, прикордонників та співробітників МВС. Ті ж російські ЗМІ скромно упускають факт, що в 2003 році Халімов стажувався в РФ. Взагалі, російські журналісти "пильно" стежили за його пересуваннями, детально розповівши, що його кілька разів убивали чи заарештовували.

Після публікації фотографії живого Халімова в пресі з'явилася розповідь його анонімного соратника з ІДІЛ. Той розповів, що Гулмурод тепер інвалід і не здатний вести нормальний спосіб життя. "За словами хлопця, який після боїв у Сирії здався владі Таджикистану, повернувшись додому, Халімов буде майже безпорадний і вже не потрібний ІДІЛу. Слова бойовика, який здався, переказує в інтерв'ю Радио Озоди (таджицька служба Радіо Свобода) джерело в силових структурах Таджикистану. Очевидець повідомляє, що жив із втікачем-полковником в одній квартирі. Щоранку його сусід розповідав одні й ті самі історії про свої колишні володіння, птахоферму і будинок в Душанбе і Варзобі, машину "Мерседес" і про двох дружин. "Видно було, що Халімов скучив за всім цим", - говорить очевидець.

Складно зрозуміти, хто бреше більше - "очевидець" чи джерело в МВС Таджикистану, - але згадуються дружини Халімова, одна з яких поїхала до чоловіка нібито ще два роки тому. Нарешті, "безпорадний" Халімов, який "уже не потрібний ІДІЛу", раптом з'являється живий і неушкоджений і, якщо вірити іранському агентству IRNA, вже як головнокомандувач ІДІЛ. Щоправда, якого ІДІЛ, не повідомляється - сирійського, іракського чи десятків інших, зокрема і в Росії, які з'являються, як гриби після підмосковного дощу.

ІДІЛ стає все більш туманною структурою, в якій значна частина бойовиків говорить російською

ІДІЛ стає все більш туманною структурою, в якій значна частина бойовиків говорить російською, ймовірно, допомагаючи Фонду Горчакова МЗС РФ у поширенні знань про російську мову та культуру. При тому, що російська влада демонструє безпрецедентний контроль населення. В ІДІЛ раптом опиняється велика кількість росіян і жителів пострадянського простору. Але немає ніяких відомостей про те, що директор ФСБ вигнаний з роботи за огидні результати у справі безпеки.

Питань все більше і більше. Яким чином ці люди опиняються в Сирії, Іраку та інших країнах, якщо, наприклад, через Туреччину пройти майже неможливо? Як ці люди, які виросли в Радянському Союзі і виховані в комуністичній ідеології, не закінчили жодного богословського навчального закладу, борються за те, чого не розуміють в принципі? Зрештою, чому всі ці росіяни, таджики, узбеки, чеченці, татари і дагестанці не борються за свої ідеї на рідній землі?

Copyright © 2016 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"