Що "русский мір" робить в ІДІЛ?

Ісламська держава стає все більш туманною структурою

Головнокомандувачем ІДІЛ, якщо вірити повідомленням російських ЗМІ з посиланням на іранське агентство IRNA, став полковник МВС Таджикистану Гулмурод Халімов. Випускник Академії МВС Таджикистану, командир ОМОНу, який зник у квітні 2015 року. Через місяць медіацентр ІДІЛ "Фурат" поширив його звернення. Він повідомив, що перейшов на сторону ІД, звинувативши владу Таджикистану в "очорненні й утисках мусульман. Приєднався на знак протесту проти методів роботи МВС. За його словами, на одному із зібрань міністр доручив одягнути дівчат легкої поведінки в хіджаб і показати на телебаченні.

Ні звернення Халімова на відео, ні призначення його на посаду командувача, так і не прояснили, що таке ІДІЛ, яким чином створена і головне - як численні жителі пострадянських країн опиняються в Сирії та Іраку. Нарешті, до чого такий епатаж, як звернення російською мовою людини, яка називає себе "справжнім мусульманином" і обіцяє повернутися на батьківщину, щоб змінити там ставлення до ісламу. Зараз, судячи з його слів, на батьківщині ісламу немає або він не такий, який Халімову, котрий не має богословської освіти, хотілося б бачити. Але чому все-таки він говорить не дуже хорошою російською, а не по-таджицьки, якщо звертається до земляків? Чи пов'язана ця ситуація з тісними відносинами Таджикистану з Росією?, – пише Олег Панфілов для "Радіо Свобода".

Чому все-таки він говорить не дуже хорошою російською, а не по-таджицьки, якщо звертається до земляків?

Щоб зрозуміти портрет полковника-"перебіжчика", достатньо знати, що відбувалося в Таджикистані в 1991-1997 роках, коли на тлі перебудови у ще радянській республіці стали з'являтися різні політичні партії та рухи, серед яких і Партія ісламського відродження, Демократична, Соціалістична та Селянська партії. У вересні 1991 року таджицька опозиція зажадала чесних виборів і заборони комуністичної партії, заодно зваливши пам'ятник Леніну на центральній площі Душанбе.

Москва терміново послала "миротворчу" групу на чолі з Анатолієм Собчаком, Олександром Яновим і Євгеном Веліховим, в якій також був Володимир Путін. Було досягнуто згоди щодо альтернативних виборів президента, але в результаті фальсифікації і використання адміністративного ресурсу президентом був названий колишній перший секретар ЦК Компартії Таджикистану Рахмон Набієв. Подальші протести опозиції призвели до ескалації протистояння. У ньому Москва і російські спецслужби зайняли сторону комуністичної номенклатури, привівши до влади директора найбільш відсталого радгоспу імені Леніна - Емомалі Рахмонова. У спішно зорганізованому Народному фронті основні посади займали кримінальні авторитети, зброю поставляла 201-а російська мотострілецька дивізія, яка досі перебуває в Таджикистані, вже як російська військова база.

Ідеологічно Народний фронт протистояв "демо-ісламістам", тобто коаліції з демократичних партій і партії ісламського відродження. У місцях військових зіткнень тоді можна було побачити бронетехніку Народного фронту, над якою майорів прапор СРСР із серпом і молотом. На цьому політичному тлі 22-річний Гулмурод Халімов, який народився в родині переселенців з Кулябської області, потрапляє на службу в ОМОН МВС Таджикистану рядовим бійцем - командиром спецназу тоді був ще один авторитет, логопед за освітою Сухроб Касимов, який згодом отримав звання генерал-майора і помер два роки тому.

Зараз російські ЗМІ підкреслюють, що Халімов "проходив навчання в американських тренувальних центрах з фінансуванням від Державного департаменту США", соромлячись писати про численні програми, які американський уряд надавав Таджикистану для підвищення професійної підготовки кільком тисячам військових, прикордонників та співробітників МВС. Ті ж російські ЗМІ скромно упускають факт, що в 2003 році Халімов стажувався в РФ. Взагалі, російські журналісти "пильно" стежили за його пересуваннями, детально розповівши, що його кілька разів убивали чи заарештовували.

Після публікації фотографії живого Халімова в пресі з'явилася розповідь його анонімного соратника з ІДІЛ. Той розповів, що Гулмурод тепер інвалід і не здатний вести нормальний спосіб життя. "За словами хлопця, який після боїв у Сирії здався владі Таджикистану, повернувшись додому, Халімов буде майже безпорадний і вже не потрібний ІДІЛу. Слова бойовика, який здався, переказує в інтерв'ю Радио Озоди (таджицька служба Радіо Свобода) джерело в силових структурах Таджикистану. Очевидець повідомляє, що жив із втікачем-полковником в одній квартирі. Щоранку його сусід розповідав одні й ті самі історії про свої колишні володіння, птахоферму і будинок в Душанбе і Варзобі, машину "Мерседес" і про двох дружин. "Видно було, що Халімов скучив за всім цим", - говорить очевидець.

Складно зрозуміти, хто бреше більше - "очевидець" чи джерело в МВС Таджикистану, - але згадуються дружини Халімова, одна з яких поїхала до чоловіка нібито ще два роки тому. Нарешті, "безпорадний" Халімов, який "уже не потрібний ІДІЛу", раптом з'являється живий і неушкоджений і, якщо вірити іранському агентству IRNA, вже як головнокомандувач ІДІЛ. Щоправда, якого ІДІЛ, не повідомляється - сирійського, іракського чи десятків інших, зокрема і в Росії, які з'являються, як гриби після підмосковного дощу.

ІДІЛ стає все більш туманною структурою, в якій значна частина бойовиків говорить російською

ІДІЛ стає все більш туманною структурою, в якій значна частина бойовиків говорить російською, ймовірно, допомагаючи Фонду Горчакова МЗС РФ у поширенні знань про російську мову та культуру. При тому, що російська влада демонструє безпрецедентний контроль населення. В ІДІЛ раптом опиняється велика кількість росіян і жителів пострадянського простору. Але немає ніяких відомостей про те, що директор ФСБ вигнаний з роботи за огидні результати у справі безпеки.

Питань все більше і більше. Яким чином ці люди опиняються в Сирії, Іраку та інших країнах, якщо, наприклад, через Туреччину пройти майже неможливо? Як ці люди, які виросли в Радянському Союзі і виховані в комуністичній ідеології, не закінчили жодного богословського навчального закладу, борються за те, чого не розуміють в принципі? Зрештою, чому всі ці росіяни, таджики, узбеки, чеченці, татари і дагестанці не борються за свої ідеї на рідній землі?

Copyright © 2016 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олег Сенцов Режисер, сценарист, письменник
Анастасія Леухіна Голова ГО "Горизонталі", викладач Київської школи економіки
Світлана Фус Дієтолог
Микола Несенюк Журналіст
Ольга Решетилова Координаторка Медійної ініціативи за права людини
Погода