Майбутнє Криму легко побачити в Абхазії

Росія буде підгодовувати окуповане населення, тримаючи на короткому повідку

За дев'ять років Абхазія обійшлася Росії в 30 млрд рублів — про це стало відомо під час візиту Владислава Суркова в Сухумі. Причина несподіваної поїздки одна — на 25 серпня призначено "вибори президента" Абхазії, тому Росії потрібен свій кандидат і свій переможець. За 30 мільярдів рублів Росія має право вимагати все.

Насправді "вибори" мали відбутися в третю неділю липня, але їх перенесли через отруєння одного з лідерів опозиції, Аслана Бжанії. Професійний чекіст, "голова Служби держбезпеки" Абхазії в 2010—2014 роках, генерал-майор Бжанія занедужав 17 квітня. Його доправили в Сухумську лікарню, але поставити діагноз абхазькі лікарі не змогли, тому генерала відправили в Москву, де почалися політичні ігри, - пише Олег Панфілов для "Крим.Реалії".

Одні лікарі говорили, що стан Бжанії не пов'язаний з отруєнням, інші наполягали на зворотному. Згідно з результатами аналізів, проведених в мюнхенській лікарні, Бжанія був отруєний важкими металами, такими як ртуть, алюміній і кадмій. Стан не поліпшувався, і на початку червня на орендованому літаку його відправили в одну з берлінських лікарень. У Сухумі повернулися два охоронця Бжанії, які дивом уникнули важких наслідків отруєння, але вони досі насилу розмовляють через параліч лицьових м'язів. Сепаратистська влада Абхазії мусила піти на поступки опозиції і перенесла вибори на 25 серпня, хоча і так було зрозуміло, що Бжанія не повернеться і його стан, як і раніше, тяжкий.

Тепер список "кандидатів у президенти" складається з 10 осіб, але "важковаговик", як його називає російська пропаганда, один — Рауль Хаджимба. У 1985−1986 роках навчався в мінській школі КДБ, потім, до 1992 року — на кадровій роботі в КДБ Грузинської РСР. Під час сепаратистської війни 1992−1993 років був начальником служби військової розвідки і контррозвідки Східного фронту, потім знову перебував на чекістській роботі в "службі держбезпеки" Абхазії.

Тепер у Хаджимби зручний опонент з опозиції — Алхазов Квіцінія, у якого номенклатурний досвід значно менший, він був лише заступником голови адміністрації Сухумі з 2005-го до 2014 року. За фахом агроном, учасник сепаратистської війни 1992−1993 років, голова політичної партії "Амцахара". Обіцяє, що продовжить справу отруєного Бжанії, хоча опозиція в Абхазії з усіх питань, що стосуються війни і відносин із Грузією, одностайна з владою. У цьому велика заслуга Кремля, який усі ці роки фінансував і допомагав у розвитку пропаганди, яка нічим не відрізняється від російської. Що ж стосується Грузії, то і пропаганда, і політика побудовані на повному запереченні відносин з Тбілісі, в Абхазії не визнають етнічних чисток 1993 року.

До війни 2008 року Москва була обережною у відносинах з Абхазією — тоді окупована територія потрібна була винятково для шантажу спочатку Едуарда Шеварднадзе, потім Міхеіла Саакашвілі. Визнавши "незалежність" після серпневої війни, Кремль посадив на свою шию обидві окуповані території — і Абхазію, і "Південну Осетію". І зараз Сухумі отримує приблизно третину свого бюджету у вигляді дотацій від Росії, Цхінвалі — майже 90 відсотків. Спроби умовити або змусити обидві окуповані території самостійно заробляти на життя ні до чого відчутного не приводять.

Зараз російська пропаганда пише, що "економічна програма Хаджимби побудована на тому, щоб Абхазія почала сама себе забезпечувати", але реально немає ні механізму, ні можливості, ні ресурсів. Після етнічної чистки 1993 року, коли з Абхазії вигнали понад 60 відсотків населення, переважно етнічних грузинів, багато господарських сфер залишилися без кадрів, передусім туристичний бізнес. Відновити курорти або хоча б інфраструктуру не вдається всі ці роки, тому в Абхазію якщо і їдуть туристи, то переважно малобюджетні росіяни або жителі пострадянських країн, у яких збереглася ностальгія за радянськими роками.

Тепер Росія нагадує, скільки вона заплатила за лояльність Абхазії — у 2010−2014 роках російські бюджетні інвестиції в економіку Абхазії становили приблизно 14 млрд рублів, тільки за 2015−2017 роки російську допомогу оцінювали в 9,3 млрд. Зокрема на розвиток дорожньої мережі спрямували 995 млн, енергетичної галузі — 733 млн, ремонт і реконструкцію багатоквартирних будинків, благоустрій території — 1,8 млрд рублів.

Ці цифри нагадують звіти кримських маріонеток, але в реальності кримський туризм повільно, але впевнено наближається до абхазьких стандартів — оприлюднені цифри створюють інформаційний антураж, який не відповідає реальній картині. Туризм не терпить планової та командної економіки, але там, де Росія планує, там завжди з'являються проблеми. Як і в Абхазії, в Криму немає інших інвесторів, а тому майбутнє кримського туризму легко побачити в Абхазії.

Але Москва продовжує вкладати в Абхазію: у 2017 році Володимир Путін приїжджав в Абхазію і зустрічався з Хаджимбою, пообіцяв продовжити фінансову допомогу республіці, заявивши тоді, що "Росія буде і далі сприяти соціально-економічному розвитку Абхазії, надійно забезпечувати її безпеку, надавати всебічну політичну підтримку". Зрозуміло, що Росія ніколи не отримає назад вкладені гроші, але й від витрачених не хоче відмовлятися. Тому майбутні "вибори" для Кремля — це не тільки продовження російської політики на Кавказі, але й нові витрати. А кому завгодно давати гроші не хочеться — тільки своєму кандидату.

В останній день липня в Сухумі прибув помічник президента Росії Владислав Сурков, один з тих близьких до Путіна чиновників, хто визначає політику Росії на Кавказі і щодо України. В офіційному повідомленні йдеться, що "під час зустрічі Рауль Хаджимба і Владислав Сурков обговорили питання реалізації інвестиційної програми сприяння соціально-економічному розвитку Республіки Абхазія в 2017—2019 роках, а також параметри інвестпрограми на 2020−2022 роки", що на ділі означає звіт за витрачені гроші.

Важко сказати, чи задоволений Сурков звітом — він не коментував результатів, але несподівано в Сухумі заявили, що аеропорт у Бабушара поруч з Сухумі почне приймати літаки. Це було зроблено за день до приїзду високого чиновника з Москви і зроблено, найімовірніше, як пропозиція Суркову, придумана Сурковим. Сухумський аеропорт побудовали в 1960-і, за радянських часів його активно експлуатували, після війни 1992−1993 років він був практично закритий, а в 2006 році Міжнародна організація цивільної авіації ICAO анулювала код аеропорту Сухумі і вилучила інформацію про нього зі своїх документів.

Аеропорт закритий для міжнародного сполучення, авіакомпанії не виконують польотів до Абхазії, щоб уникнути санкцій IATA, російські авіакомпанії також не літають до Сухумі. Єдиний випадок, коли в аеропорту приземлилися російські літаки, був під час війни 2008 року, але окупаційній армії, як правило, міжнародні правила і конвенції не потрібні.

У 2010 році міжнародному аеропорту Сухумі і повітряному простору республіки присвоєно чотирибуквений код URAS. Це була російська самодіяльність, яка не має жодного стосунку до міжнародного права. Після того як з'явилася новина про початок експлуатації, ICAO знову зробила заяву, підтвердивши повагу територіальній цілісності Грузії.

Найімовірніше, ідея аеропорту — з домашніх заготовок Суркова, щоб схилити населення Абхазії, що сумнівається і не визначилося, проголосувати за російського ставленика — Рауля Хаджимбу. Тепер немає жодних сумнівів, кого підтримує Кремль і хто буде наступним "президентом" Абхазії. Однак проблема залишається — Росія буде, як і раніше, підгодовувати окуповане населення, тримаючи на короткому повідку: крок вліво, крок вправо означатиме повне припинення фінансування території, яка й так живе впроголодь.

Copyright © 2019 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода