Paul Magogan
Головна заповідь одна і єдина – любити Господа Ісуса Христа й вірити в нього.
17.05.2015

Помер Раппопорт

Коли залишають цей світ твої друзі, то, якщо віриш у Бога, стає не те, щоби дуже сумно, а якось по-іншому. Ти знаєш, що все на світі закономірно, що Всевишній дбає про всесвіт і життя кожної живої істоти – у його руках. Тому чиясь смерть не є приводом для печалі.

Семен Раппопорт, а серед друзів просто – Сеня, не був генієм. Кучерявий і скромний, з широко відкритими карими очима, він був босяк – так про нього можна сказати.

Колись ми товаришували. І тепер його не стало. Значить, так повинне бути.

Не пригадую, щоби ми коли-небудь сперечалися. Ми чимало часу провели разом. У студентські роки ми разом відвідували рок-концерти, разом шастали вулицями міста, разом розважалися.

З його пристрастю до пригод, Сеня мав шанс стати вуличним хуліганом або бандюгою. Кілька років тому він розповідав, як знайомі з кримінального світу пропонували вступити до їхніх лав та обіцяли дати автомат. Так і говорили прямим текстом: мовляв, хочеш, дамо тобі автомат (виявляється, ще тоді, задовго до розквіту сепаратизму і АТО, цього добра в них було предостатньо).

Я мав відчуття, що якби ми залишалися друзями, продовжуючи в тому ж самому дусі, не намагаючись нічого змінити, то мене могло очікувати щось жахливе, таке, що закінчується тюрмою.

Сені не судилося ані поповнити лави криміналітету, ані стати підприємцем чи менеджером. Він був любителем жити у своє задоволення, отримувати радість від пригод, від гарної музики й красивих жінок.

Вираженою рисою Семена Раппопорта була здатність сприймати долю такою, якою є. Він не вмів сперечатися й не жалівся на життя. Ніколи ні з ким не сварився, не влаштовував скандалів. Навпаки, усе завжди сприймав з гумором.

Він полюбляв трохи розважитися але не боровся щосили за краще місце під сонцем, не будував свій добробут на стражданнях інших, а просто пішов з життя більш-менш порядною людиною, аби залишити місце іншим, які, завдяки власним зусиллям, більше заслуговують на те, щоби жити.

Сеня пішов з життя у тому віці, коли міг би жити й жити. Мені навіть трудно вимовити медичну назву тієї особливої, специфічної хвороби, якою він важко захворів, а врешті й помер. Такі випадки бувають рідко, але потрібно було, щоби саме з ним таке трапилося.

Хто-небудь з близьких знайомих може сказати, що я винен у його смерті. Мовляв, не подбав про друга, і його не стало. Усе могло би бути по-іншому, якби...

Скоріше за все, є моя провина в тім, що так сталося. Хоча провина не те слово. Провину відчуваєш, коли припустився помилки, після чого з'являються почуття розчарування й сорому. У даному випадку є закономірність, тобто сталося те, що можна було передбачити заздалегідь, чого з тривогою очікував, бо воно мусило статися.

Здається, смерть Сені Рапоппорта була потрібна для того, щоби я міг глибше усвідомити можливість воскресіння. Так, воно можливе. Я точно знаю, що воно можливе, і я міг би доказати його можливість.

Відомо, що воскресіння реальне. Ісус Христос воскресив Лазаря, який, як вважається, був близьким другом Спасителя. Та справа не в дружбі, а в тім, що ця дивовижна подія повинна була явити силу й велич Спасителя Христа, стати знаменням для віруючих.

Окрім того, тепер я маю свої особисті докази того, що воскресіння можливе, хоча ця можливість зовсім не обов'язково має бути втіленою саме тут і зараз.

Знання означає впевненість, коли жодних додаткових доказів не потрібно. Знання є основою для подальших дій. Для Сені є принаймні дві альтернативи: бути або тут, в земному світі, або там.

Здається, Сені краще бути не в Україні, навіть не в Ізраїлі, а саме там, в іншому світі, де, можна вірити, він отримав для себе, хоч і не блаженне життя, але жаданий спокій. Навіть спокій можна вважати досягненням. Мабуть, для Сені спасінням є просто бути там, де він перебуває зараз, чекаючи для себе милосердного рішення Всевишнього Судді.

Бог, як відомо, усе робить належним чином. Закономірність, з якою Господь дає життя на земному світі й позбавляє його, змушує сприймати все так, як воно повинне сприйматися, тобто з належною пошаною до шляхів Божого провидіння.

Paul Magogan © 2015

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

05.05.2010 12:27:53Фекла188.163.180.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Да что вы все так колотитесь насчет этого памятника? Когда-то, когда Тарас Шевченко был запрещен, Алчевские поставили ему бюст в своей усадьбе. И никто не возражал. Я имею виду царскую охранку. Имели право. Так почему сегодня на "своем огороде" нельзя поставить такого идола, какого хочешь? Это же не на центральной аллее города Власти устаналивают. Да ставьте себе хоть Дудаева с Бандерой на собственной территории! Демократия же,а не тоталитаризм. А вот запрещаь человеку или группе людей иметь свое мнение - это не только недемократично, но и просто идиотизм!
05.05.2010 11:18:40795.135.140.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
101.Слідуючий кат-пам"ятник янукович.
05.05.2010 10:34:48Микола91.124.181.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Запоріжці-молодці ,Кату 20 сторічча пам"тник поставили ,а тепер пора поставити ще Катерині-кату 18 сторічча,-. За такою логікою потрібно чекати ще якогось ката ,адже ще хтось захоче увіковічнити себе у бронзі хочаб у Запоріжжі.
05.05.2010 02:02:25Виктор24.90.210.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Сталин - жил, Сталин - жив, Сталин будет жить!
04.05.2010 22:01:35Olesya92.229.21.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Ukrajina jak sawzdy widsnazajetsja, na zalj, nizym mudrym...
04.05.2010 21:50:24Olesya92.229.21.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Ukrajina prosto na ozax minjajetsja... Tjazko dywytysja. Hroshi na pamjatnyky Stalinu je, a skiljky u was ditej je jaki potrebujutj dopomohy.Ot nedawno snowu proxannja pomohty dytyni na likuwannja,bo maje rak krowi,a w Ukrjini nide porjadno likuwaty i hroshej nemaje.A ot na ze je??? Nemaje u was ni sowisti, ni soromu. A sho w wijnu tworylosja? Takymy herojamy,jak nas wzyly ne buly wsi radjanski soldaty - hwaltuwaly ditej i zinok. Newze ne pora buty zesnymy do samyx sebe?
04.05.2010 21:45:58Olesya92.229.21.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Den (Boryspil) - ze prawda, w Nimezzyni ze b mezuwalo wze s slozynom postawyty pamjatnyk Hitleru. A zym widrisnjajetsja Stalin wid Hitlera?Jaka risnyzja je. W kiljkosti postrazdalyx zy kym wony buly?Po-mojemu wze odne zyttja shubyty ze ne mozna probazyty,ale ne miljony!Kudy dywytsja wlada?? W Nimezzyni publizno sajawyty desj,sho Hitler maw i sasluhy maje naslidky - swiljnennja s roboty napryklad (tak swiljnyly teleweduzu widomu sa taki wyskasuwannja), a tut pamjatnyky i swjato??Ljudy, sxamenitsja!
04.05.2010 20:57:16Ден95.132.152.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
2) Бандера - це співпраця з Гітлером в 41-му, це проголошення незалежної України в 41-му у Львові, за це розстріл його прибічників і заслання в концтабір його самого, потім війна з НКВС, його вбивство. Все де віра чи не віра? З чим вести спір, де є невирішені питання. Я не хочу, щоб це лайно вирішували наші діти, це треба зробити нам і поставити крапку.
04.05.2010 20:57:03Ден95.132.152.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Den (Praha) Вибач, але я вважаю, що тут справа не у вірю чи не вірю. Просто є історія. Вона каже: 1) Сталін - це скасування НЕПу (можливо правильного кроку Леніна), це 32-33 роки голодомору на територіях, де компактно проживала саме українська нація, це репресії 37 року (від чого страждала радянська арміє в перші роки війни), це 39 рік (Молотов-Рібентроп) марш в Бресті, це нікому не потрібна і тупа війна з Фінляндією, це голод 46-47 років, це репресії проти тих, хто потрапив у війну в полон, це Берія, Каганович і т.д., з іншого боку під його керівництвом СРСР виграло війну з Німеччиною (все ж таки Жуков і Рокосовський зробили більше, ніж він).
04.05.2010 20:00:42Андрій87.249.142.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Запоріжцям сталінський режим. Респект.