Андрей Морозов
Любой выбор мы делаем сами. Да, он зависит от обстоятельств, знания, возможностей. Но на что бы мы ни опирались, совершая этот выбор, — жить с результатами потом нам. Эльчин Сафарли
17.05.2015
523
4

Про МВФ та істерику "Сєні"..

Сьогодні я хотів би запропонувати вам розглянути тему МВФ.

Масштабна тема, відповідно, стаття довга. Але якщо ви хочете розібратись, як воно працює, будь-ласка, давайте все-таки зробимо це, а не відкладатимем на потім.

Одним із базових аргументів "адептів високих тарифів" є апелювання до МВФ. Буцім, то не ми такі погані економісти і менеджери, то нам зверху наказали, а ми й раді старатися.

Я уже неодноразово помічав, що у деяких наших дуже ліберально налаштованих громадян більша частина аргументів (особливо якщо вони стосуються Юлії Тимошенко) списана із матеріалів партії Вітренко.

Так от запам'ятайте: якщо при вас хтось говорить, що не уряд винен, а то все МВФ наказало підняти тарифи і знизити пенсії, знайте - перед вами правовірний вітренківець. Саме так, якщо продратись через густопсово-комуністичну риторику ПСПУ, саме з їх публікацій МВФ постає як наддержавна структура, яка дає вказівки урядам, і таким чином заганяє народ в кабалу.

Хіба не так виходить за поясненнями наших горе-реформаторів?

Кому хочеться, надягніть протигаз, і ознайомтесь ось із цим виступом Вітренко.

Тут ви знайдете... детальну цитату, що саме МВФ вимагає підвищувати тарифи, ціни на продукти, аж до того, що диктує, які податки вводити. Достоту так само, як ми зараз чуємо від новоприведених "лібералів".

А ми мухоморами не харчуємось, і неокомуністичну риторику, хай навіть замасковану "ліберальною" глазуррю, не приймаємо.

Якщо попросити у наших опонентів якийсь документ, який потверджує, що драконівські вимоги виходять від МВФ, вони завжди пошлються на два документи:

- Лист про наміри від 27 лютого 2015 року. Ось він.

- Звіт МВФ по Україні номер 15/69, який містить в собі три документи: запит на розширене кредитування, підсумок виконавчої панелі та програму економічних реформ.

Обидва документи страшенно цікаві, вони містять чимало корисної інформації про те, що коїться в нашій економіці (а головне, в головах наших урядовців).

Але перш ніж їх розбирати, трохи ознайомимось із процедурою роботи МВФ.

Основною задачею Міжнародного Валютного Фонду, по-перше, не є кредитування.

Ага, для багатьох читачів це буде шоком. Основна задача МВФ - підтримати стабільність банківської системи країни та її валюти (як і вказано в її назві).

Більше того, МВФ не цікавлять довгострокові програми - цим займається Світовий Банк - він допомагає вирішити короткострокові проблеми, такі як дефіцит бюджету, чи неконтрольована інфляція. Кожній країні виділяється певна кредитова квота, на яку країна має безумовне право. А от в тих випадках, коли треба грошей більше за квоту, МВФ виставляє певні умови для отримання фінансового траншу.

Слід розуміти: гроші МВФ не йдуть в економіку безпосередньо, а в банківську систему - тобто, на рахунки національного банку та уряду.

В цьому, до речі, чесно зізнався наш уряд після отримання траншу.

А отже, МВФ повинен отримати гарантії, що такий кредит буде повернуто, тобто, що в бюджеті буде достатньо дохідної частини для обслуговування боргу. Тим паче, що Україна просить зараз 900% від своєї квоти (док. 2., с. 2 (без номера)), а це дуже багато.

Тому після запиту на розширене кредитування (Extended Fund Facility) починається процес узгодження. Виглядає це наступним чином:

- МВФ виставляє ряд макроекономічних умов (conditionals), яким повинна задовольняти країна, щоб отримати кредит. Такі умови можна подивитись на тій же другій сторінці Звіту МВФ, де вони стисло викладені керівником панелі. Або взяти той же Лист про Наміри, і скласти стовпчиком всі заголовки, виділені жирним шрифтом.

- уряд країни у відповідь готує два документи: програму економічних реформ та лист про наміри.

Перший містить стратегічну програму уряду, яка покликана продемонструвати системний підхід до економіки.

Другий містить перелік дій, які планує вжити уряд для відповідності умовам МВФ.

- обидва ці документи обговорюються із місією МВФ, і якщо останню вдалось переконати, що все по-чесному, і показники будуть відповідати прогнозним, документи "приймаються" (approved), і місія дає позитивний висновок про виділення кредиту.

Зверніть увагу, МВФ НЕ диктує рішення уряду. Таку помилку він уже один раз зробив, в Аргентині, де буквальне виконання приписів Міжнародного Валютного Фонду призвело до краху держави, після чого МВФ дуже довго довелось доказувати, що вони не верблюди.

МВФ виставляє лише показники, а уряд САМ обирає стратегію, за якою він буде їх досягати. Це логічно, і дозволяє для кожної країни підібрати найкращі заходи (за умови, звісно, що уряд адекватний і дійсно прагне реформ).

А тепер давайте читати оригінали. Почнемо із першого документа - Листа про Наміри (окремо звернемо увагу на його "шапку", розміщену на першій сторінці, де чітко сказано, що це - лист, надісланий МВФ із переліком дій, які планує запровадити український уряд).

Знайдемо на с. 21 секцію D (Energy Sector Policy), а в ньому - пункти 27 і 28.

Вже перший абзац 27-го пункту не залишає ніяких сумнівів - перед нами "творчість" нашого уряду, а зовсім не умови МВФ. Звучить він так:

Our ambitious and comprehensive energy sector reform agenda, which began in 2014, marks a decisive break from the past.

Це МВФ в 2014-му році оголосив про початок реформ, чи наш уряд?

Питання риторичне.

А далі йде ще більш цікавий пункт 28, де і говориться про підняття тарифів.

Ось його точний текст:

Restoring the financial health of Naftogaz is an overarching goal of the program. To this end, we will undertake bold measures to increase household tariffs, improve collection rates, and lower costs, aiming to reduce Naftogaz's deficit to 3.1 percent of GDP in 2015.

Тобто, наш уряд прямим текстом пише, що фінансового здоров'я Нафтогазу (що і є умовою МВФ - прим. моя) має намір добиватись за допомогою "радикальних заходів" по підвищенню тарифів та збільшення зборів. А потім на голубому оці "спихає" свій геніальний винахід на МВФ.

Тоді як у підсумку виконавчої панелі (док. 2., стор. 2 (без номеру)) сказана ось яка річ:

Social protection schemes would be revamped to protect the poorest and alleviate social costs.

Тобто, захисні соціальні схеми мають бути допрацьовані для захисту найбідніших і знизити соціальну вартість реформ.

Виходить абсолютно фантастична річ. В своєму Листі про Наміри наш уряд заявив про закривання дефіциту "Нафтогазу" за рахунок населення, але тут же підписався під ОБОВ'ЯЗКОМ знизити соціальну вартість реформ.

Звідси і причини вчорашнього нервового виступу Яценюка, який прямо груддю встав на захист тарифів.

Тому що він сидить на шпагаті - з одного боку все, що він із власноруч написаної програми, зробив - це підняв ціни. З іншого - на ньому висить обов'язок знижувати соціальну вартість реформ. Якщо він тарифи знизить - вийде, що він надурив місію МВФ, адже по факту вартість його реформ виходить височенною і необгрунтованою, а він мав її знижувати.

І тоді у місії МВФ до нашого уряду виникнуть оченно неприємні питання.

Але ми читаємо документи далі. Знайдемо на сторінці 25 (по нумерації файлу) другого документу п. 32, а в ньому цікавий графік, з якого випливає, що більша частина дефіциту Нафтогазу виникла... в 2014 р..

Вибачте, а тільки у мене одного при цьому виникло питання - що такого сталось в 2014 р., що так різко піднявся дефіцит газопостачального монополіста, який - як тепер відомо - акумулює в собі всю маржу від газової роздрібної та оптової торгівлі?

У мене особисто два варіанти:

а) в 2014 році населенню постачався виключно імпортний газ (куди пропав український?);

б) уряд (чи Нафтогаз - без різниці) фальсифікував показники дефіциту газового монополіста.

Два підваріанти: а) показники склав уряд Януковича - в такому разі де розслідування?;

б) показники склав вже чинний уряд - в такому разі має бути обгрунтування такого росту дефіциту.

А тепер виникає питання питань - так чий же дефіцит ми погашаємо за рахунок такого карколомного підняття тарифів на газ?

Тепер ви розумієте, який пласт підняла Юлія Тимошенко, розпочавши публічну дискусію по ціноутворенню в комунальних платежах?

Тепер ви розумієте, чому так нервується Яценюк, і чому в марних спробах себе виправдати знову витягуються на світ аргументи про "злоучинні коунтрагхдти" та "руки Кремля"?

Дуже не хочеться відповідати по незручним питанням.

А головний прикол в тому, що при нинішньому розголосі відповідати доведеться і перед місією МВФ, а там аргументів про "руки Кремля" не приймають.

П. С.

В другому документі також варто другу і третю сторінки (по нумерації файлу) прочитати повністю.

Це висновок виконавчої панелі, в якому крім усього прочого сказано, що далі йде програма економічних реформ, підготовлена нашим урядом, і наведено стислий перелік, чого необхідно домогтись.

Вячеслав Ільченко

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Антон Мороз Фахівець із соціальної роботи ГО "Форпост"
Іраклій Джанашия Експерт з питань національної безпеки та оборони України в UIF
Наталія Лелюх Лікар акушер-гінеколог
Остап Яриш Журналіст української служби "Голосу Америки"
Наталя Д'ячкова Директор юридичної компанії "Скарга"
Погода