Українці повинні винести для себе уроки з минулого

Щороку у четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв голодомору. Те, що голодомор 1932-33 років був справжнім геноцидом проти українського народу, вже мало в кого викликає якісь сумніви. Події тих страшних років сучасний українець не може навіть уявити. За підрахунками українських та зарубіжних дослідників, жертвами голодомору 30-х років в Україні стали від 6 до 8 мільйонів людей. У роковини цієї трагедії ми маємо не просто згадати мільйони знищених життів, але й винести з цього якісь уроки. Люди повинні замислитися над тим, наскільки важливим є незалежність та суверенітет держави. Що країна повинна дбати про свій народ, про його сьогодення і майбуття. Варто зрозуміти, наскільки високою є роль європейських ліберальних цінностей, які на перше місце ставлять людину, її життя та гідність. Не секрет, що нинішній авторитарний режим, який панує в Україні, ставить під загрозу щасливе майбутнє нашої держави. З часом громадяни взагалі не матимуть змоги впливати на політику влади. І, не дай Боже, найстрашніші кошмари минулого можуть повторитися. Сьогодні ми знаємо, що голодомор ніколи не стане для нас історичною минувшиною, адже нестерпний біль шматує пам'ять не тільки очевидців, але й наступні покоління. Тому наш обов'язок, — увічнювати та вшановувати пам'ять про мільйони вбитих українців і цим самим зберігати духовну єдність нинішніх і прийдешніх поколінь.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"