Емс
Інколи, буває, находить раптове прозріння - і речі та ймення починають здаватися інакшими, ніж досі. Коли читаєш у підручнику з німецької мови речення Ada und Ute sind nach Bad Ems gefahren, - коротке й просте, але яке ж насичене для простого українця, якому в голову за десять років школи поклали таку ваговиту валізу концептів, що він, бідака, й забути рад, та не забувається, й не від того, щоб жити спокійно, - але ж не живеться, хоч ти трісни. і в дискусії лізе знічев"я, і підтакує комусь, і кулаками махає. а все через те, що речі, засвоєні в дитинстві, часто стають непогрішними істинами, й усе, що буде прочитано після, всі заперечення, будуть лише метанням бісеру й не вартими довіри брязкальцями.
Ада і Уте поїхали в Емс.
Олександр Другий теж поїхав в Емс. Років за сто тридцять до Ади й Уте.
Що робили Ада і Уте в Емсі? Купалися? Їли морозиво? Зранку йшли в холодний душ, і сироти виступали їм на засмаглих дівочих тілах, і краплі прозорої води прокладали вологі доріжки між гострими ключицями, відганяючи рештки сну, - а потім Ада і Уте їли хрумкі овочі, міцними білими зубами вгризалися у копчене м"ясо, наливали з прозорих карафок бадьорливого лимонаду і пили, радіючи ніжному німецькому світанкові. Далі Ада могла фарбувати нігті на ногах, а Уте - на руках. І обидві йшли купатися в річку з такою українською назвою Лан - аж до вечора, коли призахідні тіні вкриють схили поближніх гір.
Що в Емсі робив Олександр Другий?
Олександр Другий підписав у Емсі Емський указ, який різко обмежив функціонування української мови. Це написано в усіх підручниках з історії й у половині - з літератури. Більше про побутування Олександра Другого в Емсі ми нічого не знаємо - та й не повинні знати. Досить того, що він підписав свій указ, цим заплямувавши і Емс, і себе, й усіх своїх родичів.
Я не здивуюся, якщо дізнаюсь, що ніхто з моїх знайомих не бував у Емсі. Я здивуюся, якщо хтось із них не знає про Емський указ, який для когось зробив назву міста картонною ширмою з намальованим черепом на тлі синьо-жовтого стяга. У нас багато таких картонних ширм. У всьому - в політиці, науці, культурі, літературі. Мало хто хоче за них зазирати. Так зручніше. І лиш часом, коли стається саторі, можна уявити, як Ада і Уте п"ють лимонад, - бо Олександрові Другому це робити заборонено.
