Нові гасла для народу чи нова візія для України?
Новий тренд з'явився в Україні - шукати "нових" політиків чи партій та будувати "альтернативні" організації. Робиться це все під соусом боротьби з правлячим режимом та потребую просунути до влади нових політичних лідерів. Тобто люди підмінюють зміст формою, а мету методами їх досягнення.
Всі мабуть вже розуміють що час правління теперішньої еліти (сюди я вкладаю як представкників влади так і більшість опозиції) невпинно доходить кінця - криза системи побудованої на початку 90-х держави починає переходити в постійну стагнацію. Тому поотрібно готувати нову модель країни і нову систему. Державу яка буде конкуретноспроможна на теренах нашої планети в інформаціному столітті, яка покаже ідентичність Українців та задасть нову якість разом із новими стандартами для інших. Тобто потрібно зробити ривок як це вже зробили такі країни як Сінгапур, Малайзія, Естонія та ін.
В ХХІ столітті не можна боротись "проти" потрібно бортись "за" - бо ворог міняється в залежності від ситуації, а рукописи з новою візією країни "не горять". Але щоб боротись за щось - потрібно це створити, бо йти в політику і вести за собою людей без чіткого плану це найбільша безвідповідальність, яка підживлюється з лицемірством. Це значить давати активним громадянам фальшиву надію і наштовхнути потім "корабель" на рифи неймовірного розчарування.
Так от альтернатива чинній владі та еліті це не нові політики, бо новими їх роблять медіа, це інші політики.
Альтернатива це не нові партії, їх і так 201 і більшість не старі. Альтернатива це нове мислення - революція в головах.
Альтернатива владі це не пафосні декларації, їх за історію України були десятки і ні до чого хорошого вони не привели. Альтернатива діючій системі це великий план дій і побудови України в ХХІ столітті.
Для того щоб побудвати нову Україну потрібно мати бачення (візію) держави в ХХІ столітті. Маючи оцю картинку країни і навіть міста ми можемо зрозуміти наші цінності, тобто хто ми є і чого прагнемо. Знаючи цінності які ми об'эднують то знайдемо і нашу місію - місце України на цій планеті. Щоб втілити цю місію на практиці треба буде зробити план - великий і складний, детальний по кожній сфері і напрямку. Бо найлегше бути в опозиці, найлегше критикувати, а коли приходиш до влади то розумієш що без плану система тебе з'їдає.
Ми повинні відмовитись від пустих декларацій та балачок, активізацію вже активізованих та розповідати про цінності і правду не знаючи що з ними робити дальше. Перестати ділитись створюючи нові беззмістовні організаці та рухи які чомусь з'являються лише перед виборами (так ніби країну треба рятувати лише раз на 5 років) для задволення чиїгось амбіцій. Потрібно остергіатись нових популістів та вождів які красивими словами за якими ховається лише безвідповідальність захочуть повести народ невідомо куди, але повести звичайно що красиво і пафосно.
Щоб перейти від візії до плану потрібно самоорганзовуватись, бо візія і план потрібна кожному місту і навіть селу - самоорганізація завжди йде знизу. Але не лише перед виборами які і так програні. Потрібно шукати людей які готові писати отой план і об'эднуватись з ними помагаючи до деталей розписати реформи та майбтуні структури. Шукати просвітників які потім будуть розповідати візію і план громадянам, залучати їх до процесу "шліфування" картини нової України. Та на кінець розвивати нових управлінців які на місцях зможуть почати вже побудову України ХХІ століття - бо історії успіху то є те що надихає працювати навіть в часи зневіри.
Режим тримається не тому що він сильний чи тому що політична воля його лідерів найсильніша, а тому що немає справжньої альтернативи. Як тільки ми запропонуємо візію України в ХХІ столітті і чіткий план її втілення - стара ситсема зникне, бо перед людьми стане вибір йти вперед чи назад, жити гідно чи як колись...
