Публікуємо поіменний список полеглих у вересні захисників України у війні на Донбасі. Вісім воїнів загинули в боях та від поранень. Ще дев'ять військових померли не під час воєнних дій. Інформація про деяких – неповна.
Наймолодшому загиблому в бою воїну було 20, найстаршому — 48.
Найбільше обстрілів — 38 — було 12 вересня.
3, 7, 16, 19, 25, 28 та 29 вересня обійшлося без поранень, за даними штабу Операції об'єднаних сил.
П'ятеро бійців отримали поранення 25 вересня — найбільше за місяць.
Упродовж вересня поранили 44 захисників України. Окупаційні війська порушували режим тиші 782 рази.
Бойові втрати
1 вересня
Іван БЕЛЯЄВ, 32 роки, з Харкова, підірвався на міні неподалік Світлодарська Донецької області. Боєць 54-го розвідувального батальйону. До війни працював кухарем у ресторані. Був активним майданівцем, брав участь у "Самообороні Харкова" та Громадянському об'єднанні "а". Служив контрактником у Збройних силах України з березня 2017 року.
Лишилися мати і брат.
5 вересня
Максим АВДІЄНКО, 20 років, із міста Сновськ Чернігівської області. Загинув від вогневого поранення поблизу Водяного Волноваського району на Донеччині. Позиції під час наступу обстріляли з протитанкових гранатометів. Максим першим кинувся відбивати напад.
Служив старшим матросом у 503-му батальйоні 36-ї бригади морської піхоти. Підписав контракт у липні 2016 року. За героїзм представлений до державної нагороди посмертно.
Залишилися батьки, старший брат і дружина, з якою Максим взяв шлюб у липні під час відпустки.
8 вересня
Владислав КАРПУН, 20 років, родом із села Велика Рублівка Котелевського району Полтавської області. Старший солдат 16-го батальйону "Полтава" у 58-й мотопіхотній бригаді.
Загинув від вогнепального поранення у груди неподалік селища Новгородське Донецької області.
Підрозділ Владислава тримав оборону на околиці селища. Окупанти відкрили вогонь з автоматичних гранатометів і великокаліберних кулеметів. Противник підпалив сухостій, пожежа могла поширитися. Солдати кинулися гасити її. В цей час Владислав отримав поранення. Його евакуювали в тил, але через 6 годин помер.
Контракт на службу підписав у серпні 2016 року.
Залишилися мати, сестра, дружина і син, якому менш як рік.
10 вересня
Сергій "Ганс" ПЛАТОНОВ, 38 років, із міста Арциз Одеської області. Загинув від поранення в голову поблизу Водяного Волноваського району на Донеччині.
Виріс у родині військового, рано втратив батьків. Молодший сержант, служив у 503-му батальйоні 36-ї бригади морської піхоти. На початку війни перебував у 79-й десантно-штурмовій бригаді — в 3-му батальйоні "Фенікс". Навесні 2015 року тримав оборону на узбережжі під Маріуполем. У морську піхоту перевівся 2016-го.
Залишилися дружина і троє дітей.
12 вересня
Ярослав БУГАЄВСЬКИЙ, 20 років, із міста Шостка Сумської області. Загинув від множинних уламкових поранень, отриманих поблизу Майорська на Донеччині. Молодший сержант, служив у 13-му батальйоні "Чернігів-1" 58-ї мотопіхотної бригади.
Вихованець міського дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки "Патріот" — мав коричневий пояс з айкідо, був кандидатом у майстри спорту.
Залишилися мати і троє братів.
Федір РУБАНСЬКИЙ, 23 роки, із селища Рудниця Піщанського району Вінницької області. 25 червня отримав важке уламкове поранення, помер у Київському військовому госпіталі 12 вересня.
Сержант, гранатометник 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців. Товариші цінували його за вміння працювати із "сапогом" — станковим протитанковим гранатометом "Спис" — за його техніку прямого пострілу із закритої позиції. Нагороджений медалями "За військову службу Україні" та "Захиснику Вітчизни".
Залишилися мати, сестри й наречена.
18 вересня
Володимир МАТВІЄНКО, 35 років, з Києва. Загинув внаслідок розриву міни в селищі Луганське Бахмутського району на Донеччині. Сержант, командир відділення у 12-му батальйоні "Київ" 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців.
— Накрили нас увечері 18 вересня. Пряме влучання міни в бліндаж. Від нашої позиції до ворожої — 150 метрів. Можна камінням їх закидати, — каже старший сержант мотопіхотної роти Михайло Гребеневич, 45 років, позивний "Кавказ". — Володя — єдина дитина в родині. Одружений не був, але мав дівчину.
Активний учасник Революції гідності. В армії служив за контрактом.
Залишилися батьки.
Володимир ТКАЧОВ, 48 років, із села Вергуни Черкаської області. Загинув унаслідок розриву міни в селищі Луганське Бахмутського району на Донеччині. Молодший сержант, гранатометник у 12-му батальйоні "Київ" 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців.
— Рано втратив батька, а наприкінці 2017-го померла мати, — каже 35-річний Анатолій Яріш, голова Черкаської райдержадміністрації.
Пішов у Збройні сили за контрактом 2016 року.
Залишилася сестра.
Не бойові
1 вересня
Дмитро УРБАНСЬКИЙ, 20 років, із селища Славське на Львівщині. Загинув у селі Калинове Попаснянського району Луганської області, обставини не уточнені.
Служив у 128-й гірсько-штурмовій бригаді.
Залишилися мати й сестра.
3 вересня
Олександр ШИПА, 34 роки, із села Верхівка Барського району Вінницької області. Помер від серцевої недостатності в місті Новоайдарі на Луганщині. Капітан, служив у 59-й мотопіхотній бригаді. Контракт підписав у квітні 2017 року.
Залишилися мати, дружина й 4-річний син.
4 вересня
Сергій "Полковник" ЗУБРИЦЬКИЙ, 46 років, із села Старосілля Маневицького району на Волині. Старшина, командир бойової машини піхоти у 14-й механізованій бригаді. За контрактом служив із 2015 року. Мав два поранення і контузію.
Залишилася мати.
7 вересня
Василь ВІНЯР, 39 років, із села Михайлівка Ямпільського району Вінницької області. Помер внаслідок захворювання серця неподалік селища Щастя на Луганщині. Старший солдат, служив у 10-му батальйоні "Полісся" 59-ї мотопіхотної бригади. Контракт на службу підписав у лютому 2017-го.
Залишилися мати, донька і син.
10 вересня
Валентин БЕЛІНСЬКИЙ, 53 роки, родом із Вінниці. Помер від гострої серцевої недостатності поблизу Станиці Луганської. Солдат, служив водієм-санітаром у 9-му батальйоні "Вінниця" 59-ї мотопіхотної бригади. Контракт підписав 2017 року.
Залишилися дружина й троє дітей.
13 вересня
Микола МАТВІЄНКО, 21 рік, із села Кивачівка Теплицького району Вінницької області. Помер у зоні ООС, обставини не уточнені. Служив у 56-й мотопіхотній бригаді. Контракт підписав у березні 2018-го.
Залишилися мати, дві молодші сестри і брат.
14 вересня
Олександр Слободян, 27 років, із міста Ізяслав Хмельницької області. Помер у селі Гранітне Волноваського району на Донеччині, обставини не уточнені. Капітан, командир взводу у 128-й гірсько-штурмовій бригаді. Відбув три ротації у війні на Донбасі.
Залишилися батьки.
22 вересня
Олег ПРІМІН, 37 років, із Кропивницького. Помер внаслідок наскрізного кульового поранення голови у Троїцькому Попаснянського району Луганської області, обставини з'ясовуються. Солдат, стрілець 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців. 2014 року служив за мобілізацією, контракт на службу підписав 2016-го.
Залишилися мати й сестра.
23 вересня
Володимир "Бузок" БУЗОВСЬКИЙ, 26 років, із села Локня Кролевецького району на Сумщині. Загинув на Світлодарській дузі Донецької обл., обставини смерті з'ясовуються. Старший сержант, служив у 72-й бригаді ім. Чорних Запорожців. Контракт підписав 2016 року.
Залишилися батьки і син.
Зник безвісти після виходу з Іловайська
18 вересня у Луцьку попрощалися з бійцем 51-ї механізованої бригади Юрієм Лавренчуком. Він загинув наприкінці літа 2014-го у боях за місто Іловайськ на Донеччині.
Юрія Лавренчука призвали на службу під час першої хвилі мобілізації у травні 2014 року. З серпня він перестав виходити на зв'язок із рідними. За документами бригади, його вважали зниклим безвісти після виходу українських військ з Іловайська.
Знайшли бійця у могилі в селі Парасковіївка Бахмутського району Донецької області. Провели перевірку на тест ДНК, яка підтвердила, що це Лавренчук.
Його останки перепоховали на алеї Героїв міста Луцька.
11 
1
Коментарі