"Закон Ківалова-Колесніченка" не забезпечує рівні права нацменшин, а тільки дає виграш російській мові.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко.
"Закон "Про засади державної мовної політики" порушує багато положень Конституції, підважує статус української мови як державної", - пояснює професор Гриценко.
Директор інституту вважає, що цей закон створює соціальну напругу.
"В Ізмаїлі є великі села болгарських переселенців, які там живуть майже 200 років. Вони захотіли визнати болгарську мову регіональною. Та їм сказали: ні, це - тільки для російської", - каже Павло Гриценко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кубань, Ставрополля, більша частина Вороніжчини — це все було українськомовне
Крім цього в законі згадані мови, які не існують — єврейська, грецька і русинська.
"У Греції — новогрецька мова. А русинської - не існує", - пояснює директор інституту. Євреї говорять на івриті.
Павло Гриценко каже, що Україна не відмовляється підтримувати національні меншини: угорців, поляків, румун, молдаван, кримських татар, болгар, росіян.
"Але ми маємо пройти перший етап - обов'язкової українізації", - додає професор.
"Мовний закон" Верховна Рада України ухвалила в липні 2012 року. Серед авторів - тодішні народні депутати від Партії регіонів Вадим Колесніченко і Сергій Ківалов. Передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
17 листопада 2016 року Конституційний суд за зверненням 57 народних депутатів розпочав розгляд подання щодо визнання неконституційним "закону Ківалова-Колесніченка".
Завтра, 2 лютого 2017 року, заплановане чергове засідання у цій справі. Воно відбудеться у закритому режимі.
2 
1
Коментарі
2