Як нацменшини та сусідні країни протестували проти нового закону про освіту

Стаття 7 нового закону про освіту, що розширює сферу вживання української мови в школі, викликала обговорення у суспільстві.

Міністр освіти Лілія Гриневич заявила в день прийняття закону, що стаття про мову буде найконфліктнішою.

"Цілком правильно, що Україна має відстоювати інтереси української мови і, зокрема, в системі освіти", - заявила вона.

Закон дозволить національним меншинам вчитися їхньою мовою. Але завжди мають бути предмети, які викладають українською мовою. У старшій школі українською викладатимуть майже все. Це передбачається і для шкіл з російською мовою навчання.

Гриневич запевняє, що таким чином діти з нацменшин зможуть краще складати ЗНО з української мови та літератури й отримають доступ до вищої освіти.

Проти закону виступили угорці, румуни і молдовани

Закон про освіту викликав стурбованість у МЗС Румунії.

"Міністерство закордонних справ стурбоване прийнятим 5 вересня Верховною Радою законом про освіту, зокрема, статтею 7, яка стосується навчання мовами національних меншин", - заявило міністерство 7 вересня.

Згідно з Конвенцією із захисту нацменшин, держава повинна визнавати право представника нацменшин на навчання рідною мовою, заявило румунське МЗС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Закон про освіту: і ганьба, і війна, і капітуляція" - Фаріон

11 вересня щодо реформи висловився президент Молдови Ігор Додон.

"Висловлюю занепокоєння долею широкої спільноти румунів і молдаван, які проживають на території України", - написав він на сторінці в Facebook.

"Розумію їхню стурбованість і, будучи президентом Республіки Молдова, звертаюся до київської влади із закликом переглянути свою нову політику щодо етнокультурних меншин. Нагадую їм, що в Молдові права української громади дотримуються. Тут є низка шкіл з викладанням українською мовою", - заявив президент Молдови.

Додон сподівається, що українське керівництво відмовиться від закону.

Угорщину занепокоїло, що навчання мовами нацменшин вестиметься лише в окремих класах.

Голова МЗС Угорщини Петер Сіджарто заявив, що "Україна вдарила Угорщину ножем у спину".

"Ганебно, що країна, яка прагне стати ближче до Євросоюзу, прийняла рішення, яке повністю суперечить європейським цінностям", - сказав він.

11 вересня він викликав до МЗС українського посла. Наказав угорським дипломатам призупинити підтримку України в міжнародних організаціях.

"Реформа унеможливлює отримання нацменшинами України, включно зі 150-тисячною угорською нацменшиною, освіти рідною мовою", - вважають у Будапешті.

"Сіджарто розпорядився, щоб угорські дипломати не підтримували жодної української ініціативи в міжнародних організаціях, а також, що Угорщина відтепер не підтримуватиме важливі для України рішення. На всіх форумах ООН, ОБСЄ та Європейського союзу Будапешт ставитиме питання про внесення поправок у мовну статтю закону України про освіту", - заявив прес-секретар МЗС Угорщини Тамаш Менцер.

Румунське співтовариство Чернівецької області закликало президента України Петра Порошенка ветувати закон. Назвали його неконституційним.

"Cтаття 7 про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", - йдеться у відкритому листі, який підписали представники ГО Румунське співтовариство України і голова Союзу румунських товариств за європейську інтеграцію.

Звернення до Петра Порошенка, Володимира Гройсмана і Андрія Парубія підписали представники угорських національних організацій та духовенства.

Реакція Росії

У Росії заявили, що закон жорстко обмежує використання мов національних меншин. Передбачають їхнє повне вимивання з освітньої системи України до 2020 року.

"Очевидно, що головною метою нинішніх українських законотворців є максимальне обмеження інтересів мільйонів російськомовних громадян України, насильницьке встановлення в багатонаціональній державі моноетнічної мовного режиму. Розглядаємо цей крок як спробу "майданної" влади здійснити повну українізацію освітнього простору країни, що прямо суперечить як її Конституції, так і взятим Києвом на себе міжнародним зобов'язанням у гуманітарній сфері", - заявили у МЗС РФ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Або російська мова в школі, або до побачення: Миколаїв сколихнув мовний скандал

Москаль закликав ветувати закон

Голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль на своєму офіційному сайті закликав ветувати закон про освіту.

На його думк,у закон суперечить Європейській хартії регіональних мов, закону про національні меншини в Україні та міжнародним договорам, які Україна уклала із сусідніми країнами.

"Захищати українську мову треба і необхідно, але не обмежуючи при цьому мови національних меншин", - сказав Москаль.

На його думку, депутати, що голосували за реформу освіти, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів і не розуміють їхньої специфіки.

Аргументи Гриневич

15 вересня 11 делегацій, налаштованих проти нового закону про освіту, прибули до Києва на переговори з Лілією Гриневич.

"З 2016 року понад 36 відсотків випускників Закарпаття склали ЗНО з української мови з результатом від 1 до 3 балів, тобто у них не було шансів вступати до вищих навчальних закладів. А в Берегівському районі, де компактно проживає угорська громада, 75 відсотків випускників цього району отримали від 1 до 3 балів", - заявила Гриневич на переговорах.

Україномовні школи за кордоном відсутні. Або їх дуже мало. В Польщі немає жодної середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання.

Мовну статтю закону про освіту можуть направити на експертизу до Ради Європи.

Клімкін та Парубій захищають новий закон

Про те, що закон про освіту не утискає права національних меншин, заявив міністр МЗС Павло Клімкін.

"Ми хочемо додати освіту українською, а не забрати освіту мовами національних меншин. І ми послідовно діятимемо в цьому напрямку", - сказав він на форумі YES.

"Я дуже детально обговорював реалізацію цього закону з Лілією Гриневич. Те, що ми пропонуємо - це, звичайно, збереження освіти мовами нацменшин, це наші міжнародні зобов'язання, це потрібно нам. Але ми повинні забезпечити, щоб наші громадяни в повному обсязі володіли українською. І щоб вони мали майбутнє тут, в Україні: вчитися в університеті, обіймати посади", - зазначив міністр.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Державна мова: право чи обов'язок

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій запевнив, що підпише новий закон про освіту після технічного доопрацювання документа.

"Нам вдалося знайти компромісні визначення в тих положеннях, які досі викликали дискусію, як у депутатському корпусі, так і в суспільстві... Це був дуже хороший приклад того, коли Верховна Рада України продемонструвала, що може приймати узгоджені компромісні рішення. Я переконаний, що те рішення, яке ми знайшли, найоптимальніше, найправильніше", - сказав Парубій.

Угорщина звинувачує Україну в порушенні прав нацменшин

23 вересня до верховного комісара ООН з прав людини звернувся міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіджарто.

"Цей закон значно скорочує права, забороняє дітям до 10 років отримувати освіту рідною мовою. Ми наполегливо закликаємо високого комісара ООН з прав людини почати розслідування у зв'язку із прийнятим законом в Україні і використовувати всі засоби для припинення порушень прав меншин цим новим законом", - заявив він з трибуни Генасамблеї ООН.

Про офіційну зустріч з міністром освіти України Лілією Гриневич попросив міністр людських ресурсів Угорщини Золтан Балог. Планує ознайомитися зі справжніми причинами і цілями нового закону про освіту.

×