Ексклюзиви
Вівторок, 18 березня 2008 07:01

Засудили вбивць Георгія Ґонґадзе

У суботу Апеляційний суд Києва оголосив вирок виконавцям убивства журналіста Георгія Ґонґадзе. Підполковник 54-річний Микола Протасов отримав 13 років в"язниці, старші лейтенанти Валерій Костенко, 33 роки, та Олександр Попович, 34 роки, — по 12.

Керівник інтернет-проекту "Українська правда" Георгій Ґонґадзе зник 16 вересня 2000-го. Ввечері його посадили в автомобіль троє підсудних і генерал міліції Олексій Пукач. Відвезли до лісу в райцентр Тараща Київщини, задушили, тіло спалили, рештки закопали в яму. Згодом усі троє отримали підвищення у званні та нагороди від керівництва МВС.

Головуюча на суді Ірина Григор"єва зачитує вирок з 11-ї ранку. Лише на першому слові всі встають, потім — сідають. Протягом п"яти годин Григор"єва читає безперервно, тихо і швидко. Уповільнюється на деяких фразах, зокрема "підсудні давали присягу захищати права і свободу громадян", "присягу порушили". Зачитує покази підсудних, свідків — журналістів та міліціонерів.

Звинувачені ховають обличчя, не підіймають голови. Протасов і Костенко сидять за ґратами, Попович — у першому ряді залу в оточенні міліціонерів. Під час судових засідань він перебував на підписці про невиїзд.

— Ідіть звідси зі своїми фотоапаратами, хіба не зрозуміло, що людей зробили крайніми, — лаються на фотокореспондентів охоронці. В залі їх близько десяти, стільки ж — у коридорі.

Без камер і записників тільки дві жінки. Біля ґратів сидять троє адвокатів. Навпроти — стільки ж прокурорів і Валентина Теличенко, представник вдови Георгія — Мирослави Ґонґадзе.

У причетності до вбивства зізнались усі троє. Запевняли, що не хотіли цього, але виконували наказ керівника — тодішнього начальника Департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС України Олексія Пукача. Розповідали, як генерал задушив журналіста паском від його же штанів.

— Виконавці отримали надто суворе покарання, — каже Валентина Теличенко. — Вони дійсно порушили присягу і брали участь у вбивстві. Але ці троє — лише інструменти. Вони певною мірою були заручниками системи. Для Костенка і Поповича покарання могло б бути меншим. Найбільша вина Пукача з іще кимось, кому невигідне розслідування. Раніше Генпрокуратура казала, що суд над виконавцями — перша частина справи. Друга — визначення замовника. Для цього треба знайти Пукача й дослідити "плівки Мельниченка". Ми в це не віримо. По замовниках досі нуль інформації, плівки не дослідили. Міліціонери справді спостерігали за Георгієм за вказівкою Кучми, — продовжує Теличенко. — А от захопили і вбили за наказом тих, хто хотів підставити Кучму і зробити його залежним. Думаю, причин убивства так і не з"ясовують.

Невдоволений вироком і Віктор Чевгуз, адвокат Протасова. Він вважає, що під час розслідування було чимало помилок.

— Вбивство було в 2000-му, — каже він. — Однак суд так і не встановив причину, чому до 2005-го справу не розслідували. Найсуворішого покарання заслуговує Пукач. Звісно, якщо він живий.

Тіло Георгія Ґонґадзе у Таращанському лісі знайшли 1 листопада 2000-го. Воно було без голови і закопане на перехресті лісових доріг. З-під землі стирчала кисть руки.

Знайшли прикраси: перстень і медальйон. Експерти розітнули тіло, ідентифікували. Колеги-журналісти і Мирослава Ґонґадзе впізнали Георгія. Через місяць лідер Соцпартії Олександр Мороз заявив у Верховній Раді про "плівки майора Мельниченка". На записах тодішні президент Леонід Кучма і міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко говорили про те, що з Ґонґадзе треба розібратись.

Для Костенка і Поповича покарання могло б бути меншим

Його вдова Мирослава з двома доньками виїхали до США. А кримінальну справу порушили 27 лютого 2001-го. Через два роки генпрокурор Святослав Піскун заявив про причетність до спостереження за журналістом Олексія Пукача. Генерала затримали, але через деякий час відпустили. Після цього він зник, а за рік Пукача оголосили у міжнародний розшук. 4 березня 2005-го на своїй дачі під Києвом знайшли мертвим екс-міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка.

Справу про вбивство журналіста слухали з січня 2006-го у закритому режимі. Його мати Леся Ґонґадзе відмовилася брати участь у слуханнях і назвала їх "окозамилюванням громадськості".

Рештки тіла Георгія досі лежать у столичному морзі по вул. Оранжерейній. Мирослава Ґонґадзе хоче їх поховати, мати відмовляється, бо не впевнена, що то — її син.

Зараз ви читаєте новину «Засудили вбивць Георгія Ґонґадзе». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода