7 вересня до Львівського міського моргу з виправної колонії №48 привезли тіло 34-річного Олега Риндова. Воно було вкрите синцями, на голові — рани, скипіла кров.
— Олег у нас был немножко непутевым, — згадує сестра померлого 25-річна Ганна Парфенова. Родина живе у Херсоні. — Подсел на наркотики, сел за кражу. Дали ему три с половиной года. Отсидел почти два.
Родичі говорять, контактували з ув'язненим за допомогою мобільного.
— Олег очень просил высылать деньги, — додає матір 60-річна Надія Парфенова. — За то, чтобы его не били и вообще за то, чтоб он жил. Мы с мужем — пенсионеры. Жили на пенсию мужа, а всю свою я отправляла на номера карточек "Привата", которые называл Олег. Каждый месяц 500-600 гривен. Иногда — по тысяче, было и по две. Средства переводили на счета, которые оформлены на имена: Светлана Добровольская, Мария Юферова, какой-то Рощенко. Последний раз сын позвонил 7 сентября. Очень просил денег. Говорю: "Сынок, у меня пенсия в 20-х числах, одолжить не у кого. Попроси, пусть подождут, я все передам, только чуть-чуть позже". Он услышал и говорит: "Что бы ни случилось — я тебя люблю".
Того ж дня Олег помер. Наступного дня начальник колонії Мирон Швець повідомив про це родичам.
— Ми поїхали у Львів, — згадує Ганна. — Аби привезти його додому, треба було 10 тисяч за транспортування. Звідки у нас такі гроші? Ми на останні до Львова доїхали. Пішли в морг. Начальник сказав, що підозрюють серцеву недостатність. Але щоб установити точну причину, треба робити аналізи, чекати місяць. Тому в графі "Причина смерті" написали "Попередньо не встановлена". Ми просили показати тіло. Працівники моргу кажуть: ми його підготуємо, одягнемо, покладемо в труну — тоді подивитеся. Пішли знов до начальника, він дозволив. Як побачили, аж страшно стало. Весь синій, руки й ноги в гематомах, сліди від удавки, на скроні — рана. Питаємо в начальника моргу: "Це що?". А він: "Усі претензії — до начальника тюрми". Покликали батюшку, щоб відспівав брата у капличці біля моргу. Батюшка прийшов: "Хіба не видно, що він не своєю смертю помер?".
Деталі загибелі Риндова родичі намагалися з'ясувати у начальника колонії. Той пояснив, що Олег поранився, коли впав. Парфенови сфотографували тіло сина, поховали і повернулися до Херсона. Кажуть, не мали змоги жити у Львові й скаржитися до прокуратури чи суду.
— Хай би який Олег був, він моя дитина, — говорить Надія Анатоліївна. — Зараз я показую його фото іншим матерям, чиї сини сидять і за яких вони пересилають гроші.
Керівник Львівської колонії №48 Мирон Швець телефоном пояснює, що зараз у відпустці.
— У Риндова був цілий букет болячок — гепатит, туберкульоз, ВІЛ. Може, від одної він і помер чи серце не витримало. Ніяких побоїв не було, — передзвонює згодом сам. — І прізвища, які ви називаєте (Добровольська, Юферова, Рощенко. — "ГПУ"), мені не відомі. Таких працівників у нас немає.
3 
1
Коментарі
3