5 січня в селі Іванівці Кельменецького району Чернівецької області поховали 11-місячного Василя Керекеша. 1 січня кухонним ножем його зарізала мати Надія, 29 років. Себе та доньку 5-річну Віру поранила.
— Уранці після Нового року Василь, чоловік Надії, разом зі старшою дочкою Юлею їздив машиною до сусідів. Віддав їм пса. На ніч його лишають сторожити фермерські садки. Додому повернувся за 20 хвилин. Зайшов у хату й від жаху закляк. Там усе було в крові, — розповідає сільський голова Віктор Саракуца, 29 років. — Чоловік побіг кликати на допомогу сусіда. Кричав йому: дзвони куди-небудь, бо жінка дітей порізала.
До Іванівців родина із трьома дітьми переїхала 2012-го з села Ракошино Мукачівського району на Закарпатті. Старшій дитині 11 років.
— Спершу жили з батьками Надії. Мали чудесну хату, 2-поверхову. Та вжитися разом не змогли. Все сварилися, хто в ній господар. Через це, мабуть, і виїхали за 600 кілометрів, — каже сільський голова Ракошиного Василь Омелянович.
Василь Керекеш їздив на заробітки в Росію. Надія доглядала дітей, вирощувала квіти на продаж.
— Хату в Іванівцях купили без зручностей. Топили дровами. Отримували допомогу як багатодітні. За дітьми гарно дбали. Завжди в чистенькому, причесані, виховані, — додає Віктор Саракуца. — Родина Керекешів — віруюча. Вони баптисти. Вдома навіть телевізора не мали, бо вважали за гріх. Надія поводилася дуже скромно. Ходила в хустці й довгій спідниці.
— Жодних довідок жінка нам не приносила. Не привезла й дитячих медичних книжок. Постійно мала якісь відмовки. Після того, що сталося, дали запит на область. Там і довідалися, що вона кілька років наблюдалась у психіатра. Її хвороба небезпечна тим, що не має очевидних проявів. Людина здається цілком здоровою. Але в один момент може втратити контроль над собою, — говорить дільничний лікар Валентин Васильович. — Про хворобу Надія навіть чоловікові не розповіла, ліків не приймала.
Надія Керекеш з донькою Вірою перебувають у районній лікарні. Мають колото-різані рани живота.
— Надія у лікарні лише на четвертий день розплакалася. Доти була спокійна. Наче нічого й не сталося. Про вчинок нічого не говорить. Каже лише, що це якийсь голос нашепотів їй таке зробити, — додає Віктор Саракуца.
2 
1
Коментарі