10 вересня Апеляційний суд Черкаської області розглядав позов Лесі Нарбут до міськради Черкас. Онука народного художника України Данила Нарбута вимагала віддати їй 35 дідових картин серії "Квіти України".
Рішення передати картини з комунальної власності міста онуці ще в червні ухвалив Соснівський райсуд Черкас. Однак міськвиконком оскаржив вирок.
— Мені сьогодні дід цілу ніч снився, — каже Леся Нарбут, 37 років.
— Хоч не засуджував, що за його картини судишся? — запитує її Сергій Гончар, 23 роки. Він представляє в суді інтереси позивачки.
Представник міської ради Черкас 29-річна Тетяна Головченко рішення Соснівського райсуду називає безпідставним. Говорить, що картини протягом 11 років перебувають у комунальній власності. Леся Нарбут отримала свідоцтво про спадщину 2004-го. Пропустила трирічний термін, коли могла подавати позов.
Картини почали псуватися. Зафіксовано дірки від гвіздків, потерта фарба
Документацію у справі Лесі Нарбут перевіряла Черкаська прокуратура. Не знайшли жодного документа, що засвідчив передачу картин місту. Лише відеозапис, зроблений на виставці в кінці 1997 року.
— Із цього відеозапису нічого не можна зрозуміти. Данило Нарбут говорить: "Я дарую цю виставку місту Черкаси", — зауважує Сергій Гончар.
Судді слухають аргументи сторін. Йдуть до нарадчої кімнати. Під час перерви запитують Лесю, чи планує продавати картини.
— У мене є багато дідових полотен, які я можу продати, — зітхає жінка. — Не хочу казати скільки, бо боюся — у мене дитина мала. У міському Будинку культури імені Кулика картини почали псуватися. Є фільм, де зафіксовано — дірки від гвіздків, потерта фарба, пошкоджено 50% картини "Цвіт папороті".
Леся Нарбут зазначає, що планує зробити музей імені діда:
— В обласному художньому музеї нам виділили чотири кімнати. Черевко (губернатор Черкащини. — "ГПУ") дав мільйон двісті тисяч гривень у рамках програми "Золота підкова". Ми картини зараз реставруємо, "одягаємо" в рамки, робимо ремонт приміщення.
Судді повертаються. Оголошують рішення на користь Лесі Нарбут.
— Всеукраїнське дишло… — зітхає заслужений художник України Іван Фізер, 55 років. — Нехай живе наш суд — самий гуманний суд у мірє!
Міська рада планує оскаржувати вирок.
Коментарі
1