Від 2014-го Віту Полтавцеву з села Оленівка Магдалинівського району на Дніпропетровщині тримав у хліві син 32-річний Дмитро Тернієвський. Жінці 52. Вона паралізована, має атрофовані м'язи правих руки й ноги.
— Позаторік Дмитро забрав хвору матір до себе. Невістка була проти, тому поселили жінку в сараї, — каже місцевий Петро, прізвища не називає. — Жила без документів, прописки й пенсії. На вулицю не виносили. В селі жодного разу її не бачили. Про жінку довідалися випадково, коли її приїхала навідати сестра Тетяна. Від побаченого жахнулися. Худюща, самі кості. Нігті на руках і ногах — сантиметрів по 15. У сараї скрізь пляшки із випорожненнями. Немита, у лахміттях. Викликали поліцію, сільського голову, фельдшера. Відправили до лікарні.
Дмитро Тернієвський із дружиною виховують двох дітей. Працював у ветеринарній аптеці продавцем. Має домашнє господарство, тримає худобу. Чому не доглядав за матір'ю, пояснити не може.
— 15 років тому Віта Полтавцева вдруге вийшла заміж і переїхала до Кам'янського (колишній Дніпродзержинськ. — ГПУ). Сина лишила в селі на бабу. Її новий чоловік був чорнобильцем, отримали 3-кімнатну квартиру. Жили гарно. Після його смерті Віта Григорівна опустилася. Пропила все, навіть квартиру. Потім її розбив параліч. Злягла. Син забрав до себе. Чимало людей у селі Діму не засуджують. На умови, в яких жила, заслужила, кажуть. Бо дбала тільки про себе, дітям нічого не дала, — говорить Петро.