Мешканці вулиці Жовтневої у селі Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області скаржаться на сусідню автотрасу. Через інтенсивний рух великовагових машин у людей тріскають хати.
— Ці машини їздять ніч і день, — розповідає місцева Ванда Мікушевич, 67 років. — Грузові, здорові. А хати розсипаються і розходяться. Боїмося, що вночі все завалиться. Ціла вулиця валиться, а всім усе одно.
Гуменці — за 2 км від райцентру. Вулиця Жовтнева — на дні каньйону. Поряд пролягає траса міжнародного значення Житомир — Чернівці — Теребляче. Через затяжний кількакілометровий спуск і круті повороти ділянку дороги називають "тещиним язиком". За останні три роки тут сталося 83 аварії, в яких загинули троє і скалічилися 53 людей.
— У нас що не рік, то все хуже і хуже, — 58-річна Ганна Усатюк проводить своїм подвір'ям. Тут вкрите тріщинами все — хата, надвірні споруди, бетонні доріжки. Деякі сягають кількох сантиметрів завширшки.
— Пару років тому нагорі перекинувся бензовоз, вилилося 10 т солярки. Яблука в садку зразу попадали, а ми тиждень задихалися, — запрошує до свого двору 50-річна Ольга Касій. — Було, що молоковоз з'їхав із дороги і влетів у хлів. Ніхто нічого не компенсував. Моїй хаті всього кілька років. А ви гляньте, які тріщини. Щороку штукатурю, бо розсипається.
— А ти помниш, як перекинулася цистерна з аміаком? — каже сусідка Ольги 84-річна Катерина Усатюк. — Люди дітей на руки брали й тікали у світи. А так би потруїлися. Усі садки погоріли. А нам ні копійки не заплатили. Все життя тяжко робила, а тут і перед смертю нема спокою.
Селяни нарікали на дорогу й раніше. Однак півтора року тому ситуація погіршилася — саме відтоді на місцевий цементний завод завозять глину з кар'єру. Дорогою снують великотоннажні вантажівки. Коли їдуть — у хатах підстрибують склянки у сервантах, відчуваються коливання.
— Питання реконструкції "тещиного язика" стоїть років 40, — розводить руками 56-річний Василь Чорний, начальник філії Кам'янець-Подільської дорожньо-експлуатаційній дільниці. — Дорога розрахована на 7 тисяч автомобілів на добу, а проїжджають понад 20 тисяч. Колись був проект зробити дорогу напряму. Але грошей не виділили. Останній капремонт цієї дороги робили до Олімпіади 1980 року.
— Ця дорога — державного значення, тому й фінансується з держави, — додає Ніна Фабіянська, перший заступник голови Кам'янець-Подільської райдержадміністрації. — Але мені здається, що дешевше відселити звідти людей, ніж будувати іншу дорогу.
У каньйоні тече річечка. Машини переїжджають її аварійним мостом.
— Його построїли після войни. Він уже весь прогнив, ось-ось упаде, — каже місцевий Микола Сплавський, 74 роки. — Там є знак, що проїжджати машинам вагою більше 23 тонн не можна. Але він для отвода глаз. Там фури по 40 тонн їздять, а БілАЗи з глиною — по 60 тонн.
З-під мосту видно прогнилі металеві балки. Плити, що слугують основою мосту, потріскались й осипаються.
— А що ми можемо зробити, коли це дорога державного значення? Ми не можемо її перекривати, — зітхає 46-річний Юрій Вершегрук, командир стаціонарного поста №2 УДАІ УМВС у Хмельницькій області.
1 
1
Коментарі