Ексклюзиви
Четвер, 25 жовтня 2007 07:03

Антон Кратюк замовив убивство вітчима

Автор: фото: Олена ТАЛАЄВА
  На виході з Київського апеляційного суду львів’янка Світлана Кратюк просить колишнього чоловіка Петра не садити сина Антона до в’язниці
На виході з Київського апеляційного суду львів’янка Світлана Кратюк просить колишнього чоловіка Петра не садити сина Антона до в’язниці

"Мені теж жити треба", — сказав 23-річний четвертокурсник юридичного факультету Києво-Могилянської академії Антон Кратюк чоловікові, який назвався кілером. За $60 тис. він запропонував убити вітчима — власника Львівської науково-виробничої фірми "ОРУС" Петра Кратюка.

У лютому цьогоріч Антон призначив зустріч у столичній кав"ярні "У Лук"яна". У рукавичках, щоб не лишати відбитків, передав аванс — $5 тис. Чоловік гроші узяв, але запропонував наступного дня підтвердити замовлення. Антон подзвонив і сказав: "Убивай".

За три тижні хлопець зустрівся із кілером у кав"ярні "Артек". Той приніс фотографії Петра Кратюка, який лежав на землі, та його наручного годинника. Молодик віддав ще 5 тис. грн. Решту обіцяв протягом місяця. На виході Антона арештували працівники управління по боротьбі з організованою злочинністю: замовним убивцею виявився убозівець. Фотографію підробили, а годинник Кратюк-старший віддав міліціонерам сам.

17 жовтня суддя Київського апеляційного суду Петро Мацелюх виніс вирок Антонові Кратюку. Його засудили до 5 років ув"язнення. Зі Львова на суд приїхали 43-річна мати Світлана Володимирівна та вітчим Петро Броніславович, 45 років.

— Мій син — найкращий, — каже Світлана після оголошення вироку.

У тому, що сталося, жінка звинувачує чоловіка. Нині подружжя через суд ділить майно.

— Зі Світланою ми одружилися 1984-го, — згадує Петро Броніславович. Він у чорному дорогому костюмі та голубій сорочці без краватки. — Ще до одруження вона була вагітна від іншого. Я ростив Антона як власного. До 12 років він не знав, що я не його батько. Якось ми з Світланою посварились і вона розказала.

1991-го у Кратюків народився син Юрій. Через чотири роки чоловік пішов із дому.

— У 9-му класі Антон почав вживати наркотики і я повернувся, — згадує Петро Броніславович. — Світлана сама не справилася б. Я домовився із друзями, щоб Антон пожив у Броварах, під Києвом. Його вдалося вилікувати.

У Броварах хлопець закінчив школу, вступив до Києво-Могилянської академії. Вітчим оплачував навчання та знімав квартиру у столиці. Коли Антон був на четвертому курсі, допоміг йому влаштуватися на роботу в Міністерство юстиції України.

— Я — офіційний мільйонер, — зізнається Петро Броніславович. — Моя фірма експортує металобрухт. Я чесно плачу податки. Дітям ніколи ні в чому не відмовляв. Антон їздив до Англії, Канади, вивчав англійську. Я хотів, щоб він отримав гарну освіту й самостійно заробляв на життя. Та син мене постійно обманював. Дзвонить раз, просить 800 доларів. Мовляв, їде до Відня на студентську олімпіаду з правознавства. Пізніше з"ясувалося, що нікуди не їздив. У січні цього року попросив 5,5 тисяч гривень на оплату навчання й не заплатив.

Ще до одруження вона була вагітна від іншого

Петро Броніславович згадує, як навчав сина працювати.

— Незадовго перед затриманням приходить, каже: "Мені пропонують 100 тисяч доларів за те, що допоможу виділити земельну ділянку під забудову піді Львовом", — розповідає Кратюк-старший. — Я у відповідь: "Не треба, ці гроші димом пахнуть". Син не послухався, узяв. Його затримали з документами на хабар у дипломаті.

Гроші для кілера Антон взяв у матері. Сказав, що потрібно влаштуватися на нову роботу. Світлана Володимирівна заклала в кредитній спілці оформлену на себе квартиру й дала $10 тис.

За рішенням суду гроші, які Антон віддав кілеру, перерахували державі. Петро Броніславович обурений вироком суду. Каже, оскаржуватиме його у Верховному суді й наполягатиме на 10 роках в"язниці, як того вимагає Кримінальний кодекс.

— Запам"ятай, отримаєш 10 років, — каже пасинкові, доки того не виводять із зали суду.

Після арешту Антона рідний син Кратюка Юрій, 16 років, залишився з матір"ю.

— Цього року Юра на відмінно закінчує гімназію при Львівській політехніці, — хвалиться Петро Броніславович. — Я мрію, щоб він вивчав економіку. Він дуже любить старшого брата.

Чоловік показує есемеску, яку прислав Юрій з Австрії: "Я знаю, як ти поводиш себе на суді. Це ти вбивця, а не Антон".

— Шкодую, що не брав Юрія на засідання, — зітхає Петро Кратюк. — Він би сам пересвідчився, наскільки жорстоко Антон спланував моє вбивство. Хотів успадкувати мій бізнес. Замовляв убити мене таблетками — щоб сприйняли за нещасний випадок.

Петро Кратюк розповідає, що відшукав у Києві рідного батька Антона.

— Зовні вони дуже схожі, — каже Петро Броніславович.

Із початку 2007 року працівники Управління по боротьбі з організованою злочинністю попередили 20 убивств, де замовниками виступали родичі.

Зараз ви читаєте новину «Антон Кратюк замовив убивство вітчима». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода