— Неймовірне відчуття для батька, коли новонароджена донька тримається за палець. Вона не може сказати про свою любов, але ти її відчуваєш. Це найголовніше, — каже 35-річний Анатолій Вертелецький, депутат Щербанівської ОТГ. 7 березня в нього народилася донька Анастасія в Полтавському пологовому будинку першої міської лікарні. Із дружиною-одноліткою Іриною виховують старшого сина Єгора, 5 років.
З Анатолієм зустрічаємося ввечері в полтавській кав'ярні "Дом кофе" на вул. Європейській. За невеликий столик приносять трав'яний чай. Депутат чіпляє на вішак сіре пальто. Злегка неголений.
— Завжди десь мотаюся. Але стараюся знаходити вдень півгодини часу, щоб навідатися додому, спустити з другого поверху дитячий візок. Тато в будь-якому разі має приділяти увагу сім'ї, — всміхається.
На кого схожа донька?
— На Єгора. Йому від мене дісталося гостре підборіддя, від дружини — кирпатий носик.
Як пройшли пологи?
— Перша вагітність минула спокійно, а от пологи були не прості. З донькою склалося навпаки. Під час вагітності дружина почувалася не так комфортно, але народила швидко. О десятій вечора відвіз її в лікарню. Були складені сумки, машина стояли під вікнами. Я з тих чоловіків, що не бувають присутніми на пологах. Пообіцяв дружині, що буду завжди на зв'язку. Дорогою додому підібрав товариша. Тільки зайшов у квартиру — дзвонить дружина: "Я все". Злякався, може, пішло щось не так. Але почув у слухавку крик доньки. На пологи пішло трохи більше години. Зараз Ірина почувається прекрасно. Донька їсть та спить. Такий у неї розпорядок.
Як відреагував син на появу сестри?
— Почав запитувати, чи не любитимемо його менше. Пояснюємо, що в жодному разі. Ми його теж дуже чекали. Я балую сина, і іграшками, і розвагами. Наша мама педантичніша, в неї має бути все по полицях. А тато деякі речі спускає.
Із сином усе ясно. Він може обійняти, сказати, що любить. З донькою поки що відчувається якась приємна невідомість. Хочеться, щоб була схожа на Ірину. Моя дружина спокійна, надійна, виважена, чудова мати.
Як ви познайомилися?
— Я товаришував з її двоюрідним братом. З Іриною списалися в інтернеті. Були в тому віці, коли до стосунків треба підходити не тільки з емоціями. Зійшлися на інтересах, літературі, цілях у житті. Я закохувався в її розмови. Зразу зрозумів, що це буде тривалий шлюб. Бо важливо, приходячи додому, розмовляти. Нам є про що. Читаємо однакові книжки із саморозвитку, їздимо на відповідні тренінги.
Хоч як би в мене складалися стосунки із жінками, я завжди просив у Бога таку дружину. І вона знайшлася. Ірина за темпераментом меланхолік, а я — флегматик, сангвінік. Буває, приходжу заморений. Дружина з півгодини мене не чіпає і сина просить. Знає, що чоловіка краще не займати якийсь час, щоб відпочив.
Маєте правила у вихованні дітей?
Треба навчити їх трьом принципам. Перший — це вміння комунікувати з людьми, вливатися у колективи. Другий — фінансова грамотність. Третій — вміння захистися від впливу негативного середовища. В дитсадку, школі чи на роботі.
Плануєте ще поповнення?
Я хотів би трьох діток. Головне, аби для них був ресурс енергії та фінансів. Дружина говорить, що вистачить і двох.
8 
Коментарі