Саміт G7: Путіна виснажуватимуть, а РФ позбавлять прибутків

6

Зустріч лідерів семи країн з найбільшою світовою економікою, який досі в наших медіа високопарно називають "Велика Сімка", хоча набагато ближче до реальності була б "Група семи", став на декілька днів ключовою темою усіх світових медіа. Політики привезли новий меморандум, який в загальних рисах закріпив направленість і подальшу стратегію роботи лідерів на створення більш стабільного та безпечного світу.

Варто не без радості відзначити, що все ж ключовою темою стала Україна і звитяжна боротьба українців проти російського агресора. В межах одного саміту в Німеччині лідери сімки спромоглися окреслити адекватну нову систему додаткових санкцій, які мають закрити для росіян останні спроможності для отримання прибутку - і, відповідно, фінансування війни. Проте знову і знову сумніви підточують підживлений новинами оптимізм - а чи дійсно формат і сам настрій фінального документу будуть дієві? Чи не стане в результаті цього засідання скоріше виразником настроїв і бажань, аніж чітким планом до дій? І взагалі, хіба вже сказане в кінцевому комюніке не робилося до того?

Нові санкції та блокування російського заробітку

Найцікавішим для українців було почути про нові санкції проти країни-агресора. І тут дійсно було що послухати. Хоча більшість з цих пропозицій народилися як ініціативи окремих держав - переважно Британії чи США. Але в процесі переговорів зайняли своє місце у спільному бачені і фінальному у комюніке.

На сайті Білого дому в результаті зустрічі доволі чітко - і, як на мене, найточніше - визначили загальний результат обговорених та ухвалених санкцій. За твердженням адміністрації Байдена, G7 "надалі виснажуватимуть критично важливі компоненти путінського військово-промислового комплексу, не даватимуть золотовалютним резервам Центробанку підтримувати економіку і позбавлятимуть російського диктатора Володимира Путіна ресурсів, необхідних йому для ведення війни". Держдепартамент і Мінфін США "агресивно атакуватимуть російські ланцюжки поставок продукції оборонного призначення", блокуючи санкціями великі державні оборонні підприємства.

Заборона на імпорт російського золота

Ключову роль в цій забороні грає те, наскільки важливу частину золотовалютного запасу Росії на даному етапі становить саме золото. 21,7% запасу РФ - це той залишок, який зостався на території країни - є саме золотом. Все інше, крім активів на території Китаю, заарештоване або заблоковане. Тому золото залишається останньою можливістю росіян підтримувати власну армію в бою, а економіку на плаву. Проте сьогодні вже не середні віки, і видавати своїм васалам мішечки із золотом - не дуже дієвий варіант державної економіки XXI століття. Тому його потрібно або продавати, або обмінювати на ресурси. Заборону імпорту російського золота та інші схожі обмеження максимально скоротять можливості РФ отримувати нові ресурси для своєї експансії.

Фото: Peter Kneffel/picture alliance via Getty Images

Обмеження в доступі до технологій

Продовження одного з ключових наративів, який із початку війни активно використовують наші партнери - країна-агресор, країна-порушник міжнародного права не може мати можливості надалі розвиватися на рівні з усім світом. Особливо коли це стосується технологій подвійного призначення (такі, що можуть також бути використані у військовій сфері. - Gazeta.ua).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для Путіна ще не обрали в'язницю. Йде підготовка спецтрибуналу за злочин агресії

Використання тарифів на російські товари для допомоги Україні

Маємо все ж визнати, що якась торгівля з Росією у світі продовжується.І хоча вже вважається моветоном купувати російську енергетику, горілку, ікру, але багато інших товарів, насамперед, першої необхідності - все ще потрапляють на ринок з федерації-агресорки. І, звісно ж, з них йдуть певні мита, які тепер надходитимуть на рахунки для допомоги Україні. Тому чим більше росіяни намагатимуться продати своїх товарів, тим більше грошей з того матиме Україна. Поки важко свідчити про абсолютну економічну ефективність такого кроку, але наративно звучить як дуже потужний ляпас Москві.

Цього року всі країни Групи зобов'язалася забрати в Росії торговий режим найбільшого сприяння. А Сполучені Штати, зокрема, підвищать митні ставки на більш ніж 570 російських товарів на майже $2,3 млрд.

Окремо від загальної канви, доволі багато нових зобов'язань вирішили на себе взяти США. До свого санкційного арсеналу додали заборону на нові контракти для американських бізнесів із росіянами в продажах напівпровідників, нові санкції проти приватних військових компаній, які діють на території України, а також всіх військових злочинців та чиновників-колаборантів.

Крім санкцій, лідери країн Групи семи взяли на себе зобов'язання довгострокової стратегічної підтримки України. В межах якої допоможуть покрити короткостроковий дефіцит державного бюджету, візьмуть на себе забезпечення фінансової, гуманітарної, військової та дипломатичної безпеки, нададуть сучасне озброєння, і головне - будуть з Україною до кінця.

Як бачимо, англосаксонські яструби разом із Японією та Канадою, диктували порядок денний. Не було жодного натяку на "початок перемовин", чи "необхідність домовлятися". Вектор усіх заяв та дій був один - переговори має починати сама Україна, коли її перемога та сильна позиція будуть гарантовані успіхами на фронті.

Зміна позицій на нашу користь

Із перших хвилин засідання стало зрозуміло, що настрій Джонсона і Байдена зупинити Росію всіма доступними методами став вайбом усієї зустрічі. Навіть самопроголошені європейські "миротворці" Драгі, Макрон та Шольц не поступалися чи, як мінімум, старалися в різкості заяв стосовно неспровокованої агресії РФ. Звісно, до яструбів з Вашингтону та Лондону їм ще далеко. Але наратив змінюється в дуже позитивний для України бік.

Шольц і Макрон після поїздки в Україну та подальшої роботи в межах саміту показували дійсну зміну позиції. Скажімо, ми чули від німецького канцлера заяви, що війна Путіна не може мати жодного обгрунтування і що це лише агресія в її чистому вигляді. Макрон майже розчарувався в переговорах. Тепер стверджує, що вони можуть нічого і не принести. А чого лише варта публікація його офісом транскрипції переговорів із російським президентом від 20-го лютого. Це, безперечно, був дуже потужний і сильний політичний сигнал.

То що ж змусило "переговорників" змінити свою позицію? Факторів, насправді, дуже багато. Це і суспільна думка на Заході, яка неухильно показує абсолютну підтримку України. І нова криза, яка очевидно і відкрито спровокована діями РФ та ніким іншим. І відчуття втрати лідерства європейськими "гігантами", які на фоні більш активної позиції Лондона і Вашингтона явно не є дуже продуктивними.

Звісно, це заслуга і самого Путіна, який лише накаляє градус власного безумства і провадить відкритий геноцид українців. Згадаймо хоча б найсильніші з часів початку повномасштабної війни обстріли, які припали якраз на час засідань Групи семи. Що це, як не його фірмова, показова, гопницька натура?

І звісно ж, це насамперед заслуга мужності українських Збройних сил та нескореності нашого народу. Саме ми зараз втілюємо все те, що собою являють західні, європейські, демократичні цінності. То чи можуть західні лідери від цього відступити?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Триває переломний момент війни" - Олег Жданов

Що крім України?

Звісно, сім найбільших та найрозвинутіших економік світу не могли обійти стороною й інші нагальні питання, які не дають можливості міжнародній системі бути в стабільності та спокої. Тому свою увагу лідери цих держав також приділили двом нашим головним викликам - ковіду і економічній кризі.

Основні питання цього гуманітарного порядку денного - спроба попередити майбутній голод, який, все ж, став через Росію серйозною загрозою. Та як відновити економіку на фоні інфляції наскільки, аби це допомогло уникнути небезпеки рецесії. А це і нові алокації на вакцини проти нових варіантів ковіду, і створення бази енергетичних ресурсів (без російських), і налагодження нових систем поставок.

Все як треба і також важливо для України. Як не крути, а ми важлива частина світової економіки. На відміну від Росії, якої скоро в тій економіці не буде.

Олександр Краєв, експерт із зовнішньої політики аналітичного центру "Українська призма", для Gazeta.ua

×